За останні два десятиліття Україна зіткнулася з тихою, але руйнівною екологічною кризою — стрімким зникненням малих водойм. Тисячі ставків, озер, струмків та невеликих річок по всій країні пересихають, замулюються та перетворюються на сухі ландшафти. Це не просто естетична проблема, а виклик, який ми не можемо ігнорувати.
Причин цієї тривожної тенденції декілька, і всі вони тісно пов'язані між собою:
Наслідки пересихання водойм є катастрофічними. Зникає прозорість води, вона «цвіте», а самі водойми замулюються. Це призводить до ланцюгової реакції в екосистемі: зникають риби, жаби, комахи, а за ними — і птахи, що ними харчуються. Руйнується природна рівновага, що формувалася тисячоліттями.
Проте це не лише про природу. Зникнення води напряму впливає на якість життя людей, створюючи загрозу для:
Ситуація потребує негайних та комплексних дій. Експерти наголошують на важливості відновлення водойм, збереженні природного гідрологічного режиму, залученні громад до моніторингу стану річок та озер. Стратегічним шляхом до вирішення проблеми є реалізація Водної рамкової директиви ЄС в Україні, яка передбачає комплексне управління водними ресурсами за басейновим принципом.
Майбутнє з водою — в наших руках. Це спільна відповідальність держави, бізнесу та кожного громадянина.
Більше новин читайте на GreenPost.