Триста мільярдів євро: екоподатки у Європі — види, обсяги, приклади
Де взяти кошти на якісне довкілля
Лебеді на Женевському озері. Фото Олега Листопада
Вода прозора, проглядається до дна. Підпливають лебеді, виклянчуючи скоринку. На пляжі неподалік і сусідніх газонах грають у волейбол, фрісбі, жують салати і возюкаються з дітьми. Центр міста, а повітря наче у лісі.
Вгадали де це? Ну, не буду мучити. Це Женевське озеро, принаймні таким я його побачив десять років тому – мав пару годин на прогулянку перед одноденним семінаром із заповідної справи.
Шістдесят років тому картинка швейцарських водойм була геть іншою. «Брудна піна на поверхні води, залишки туалетного паперу по берегах озер і річок, скупчення гнилих водоростей, догори черевом плаває риба, сморід. В 1963 році на курорті Церматт спалахнула епідемія тифу! 450 осіб захворіло, троє з них померли», - розповідає портал https://www.swissinfo.ch/.
Аби домогтися змін, швейцарці вклали 50 мільярдів франків у водоочисні системи і продовжують інвестувати чималенькі суми щороку.
Інший приклад успішного відновлення водойм – річка Рейн, яку довго отруювали усі шість країн річкового басейну, і, врешті-решт остаточно добили аварією, яка сталася на хімзаводі у Базелі (Швейцарія) у 1986. На ліквідацію наслідків аварії витратили мільярди євро. Зараз у Рейні і купаються, і рибу ловлять. Туристи прибувають "цілими стадами і дояться жирними цівками" єврів.
«У середньому країни ЄС витрачають 0,8% від свого ВВП на захист довкілля. Наприклад, у сусідні з нами Польщі середньорічні обсяги фінансування природоохоронних програм складають 1-1,3 млрд. євро. Одна половина з цих коштів покривається за рахунок національного фінансування, а інша половина – за рахунок залучення міжнародного фінансування», - говорить екоюристка і експерт ВГО «Жива планета» Інна Яреськовська.
Скільки збирають екоподатків в Україні та Європі
Звідки ж держави Європи беруть кошти на відновлення довкілля, на його захист і збереження? Один із шляхів – екологічні збори та податки.
Згідно з останніми даними Євростату надходження від екологічного податку у 2018 р. склали 324,6 млрд. євро, що становить 6,0% від загального обсягу державних доходів від податків і соціальних внесків і 2,4% від валового внутрішнього продукту ЄС.
В Україні за 2019 рік загалом до бюджету (державного та місцевих) надійшло 6092,6 млн грн. екологічного податку, або за курсом минулого року десь 230 млн євро. Тягатися з абсолютними цифрами ЄС нам складно, а от порівняти відсотки від доходів – можемо. Відповідно до Закону про Держбюджет-2019 доходи Державного бюджету України визначалися у сумі 1 007 303 млн. гривень. Тобто надходження від екоподатку склали 0.6% запланованих надходжень до ДБ. Як бачимо, за усіма показниками нам до європейського рівня екоподатків ще далеко, і ще треба багато попрацювати. Тому й цікаво подивитися уважніше на євпропейськй досвід. Тим більше, що екоподатки – це не тільки тупе вибивання грошей.
Подвійна вигода
Європейська система оподаткування має щонайменше два наслідки. Перший – це отримання коштів для фінансування екологічних програм. Наприклад, податки на транспорт підняли податкові надходження від загальних сум зібраних податків в Італії – на 4,5%, в Ірландії - на 10,2%. Другий наслідок – стимулювання підприємств та громадян до зменшення викидів, скидів та інших видів негативного впливу на довкілля. Адже податки тим менші, чим менші ці скиди та викиди. Наприклад, податок на зміну клімату у Великобританії сприяв зниженню обсягу викидів парникових газів на 6-8%. А податок на викиди оксидів сірки у Швеції призвів до зменшення цих викидів на 15-20% за 4 роки після введення податку. Цей принцип працює й щодо відходів: оподаткування токсичних відходів у Німеччині дозволило знизити обсяги таких відходів на 15% за 3 роки після введення податку.
Сім конячок екобюджету Європи
У країнах ЄС не існує єдиної системи екологічних податків.
Директорат із податків і митних зборів Європейської комісії розподілив екологічні податки на сім груп за сферами використання:
- Енергетичні податки (на моторне паливо, енергетичне паливо, електроенергію). В Україні є акциз на моторне паливо, але навряд чи його в нашій країні можна віднести до екологічних податків, він витрачається на будівництво місцевих, міжміських доріг та засоби для забезпечення безпеки дорожнього руху;
- Транспортні податки (на пройдені кілометри, щорічний податок із власників, акцизи при купівлі автомобіля);
- Плата за забруднення (викиди забруднюючих речовин в атмосферу й скиди у водні басейни). Аналогічна плата є в України;
- Плата за розміщення відходів на звалищах та їх переробку. Аналогічна плата є в України;
- Податки на викиди речовин, що призводять до глобальних змін (руйнування озонового шару);
- Податок на шумовий вплив;
- Плата за використання природних ресурсів (видобування корисних копалин, забір води тощо). Аналогічна плата є в України.
Чого геть немає у нас
Особливо цікавими є екоподатки і платежі, яких не існує в Україні:
- податок на продукцію, що містить екологічно шкідливі речовини (Данія, Норвегія, Швеція, Чехія, Франція, Німеччина, Латвія, Польща);
- податок на упаковку (скло, метал, пластик) в Данії, Норвегії, Швеції та Фінляндії. В Україні було кілька спроб запровадити такий податок через Закон про тару та упаковку, але проти цього виступили виробники, адже це зробить товари дорожчими;
- податки і збори на авіаперевезення, що існують у Великобританії і Франції;
- збір на захист навколишнього середовища (Німеччина, Великобританія і Швеція).
Певною мірою можна сказати, що у нас немає й енергетичних податків, які є найбільш поширеними в країнах Європи. Це податки на споживання електроенергії, вугілля, природного газу та палива; податок на мінеральне паливо (Австрія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Словаччина, Франція).
Енергетичні податки складають 72 % від загальної величини екологічних податків, за ними йдуть транспортні – 23 %. Податки за користування ресурсами та забруднення в ЄС забезпечують набагато менше надходжень.
Основні види екологічних податків та зборів
«З наведеного переліку очевидно, що environmental tax в ЄС охоплює набагато ширше коло обов’язкових платежів, ніж поняття «екологічний податок» за нормами українського законодавства», - зазначає Інна Яреськовська.
В аналітичних цілях екологічні податки в ЄС поділяються на чотири категорії: податки на енергію (включаючи податки на CO2), транспортні податки (за винятком палива для транспорту), податки на забруднення і ресурси.
У 2018 р. тільки 3,3% від загального обсягу надходжень від екологічного податку було отримано від податків на забруднення і ресурси. При тому що в Україні, нагадаємо, саме ці види екоподатків є ключовими.
Як бачимо, податки на транспортні засоби та інші податки на транспорт є другою за величиною складовою екологічних податкових надходжень. Вони складаються в основному з одноразових податків на реєстрацію автомобільних транспортних засобів та щорічних податків з користувачів чи власників транспортних засобів. Це від 2% екологічних податкових надходжень, пов’язаних з екологією (Естонія) і більше, в середньому – 24%. До 2008 року деякі країни, такі як Ісландія, Ірландія, Норвегія та Швейцарія, збирали більшу частину своїх екологічних податкових надходжень за рахунок автомобільних транспортних засобів та інших транспортних податків.
Як здолати пластикові пакети «без шума і пилі»
Часто у соцмережах лунають заклики відмовитися від тих чи інших шкідливих товарів або про обов’язкове їх сортування. Але більшість громадян чхати хотіли на заклики до свідомості. Між тим є спосіб переконати у доцільності такої поведінки без словесних баталій і обзивання мільйонів «бидломасою». Це - податки на екологічно шкідливі товари. У 2020 р. Данія збільшила податки на господарські сумки і одноразовий посуд. Італія ввела податок на пластикові пакувальні матеріали, виключаючи пластикові медичні пристрої та здатний до компостування пластик (податок, застосовний з липня 2020 р., було перенесено на січень 2021 року через пандемію COVID-19). Ісландія ввела в дію новий податок на кілограм фторованих парникових газів, скоригований з урахуванням потенціалу глобального потепління цього газу. Швеція ввела нові податки на пластикові пакети і спалювання відходів.
Подібні податки на товари, що мають шкідливий вплив на довкілля, раніше були впроваджені також у наступних країнах.
Одним із найуспішніших заходів у сфері екологічного оподаткування європейських країн вважається ірландський збір на пластикові пакети. Такий екологічний збір було введено у 2002 р. Збір становив на час впровадження 0,15 євро, у 2007 р. збільшився до 0,22 євро. Метою впровадження було зменшити споживання та несприятливий вплив поліетиленових пакетів на навколишнє середовище. Результат себе перевершив: обсяг використання пластикових пакетів знизився з 5 % загального забруднення сміттям у 2001 році до 0,13 % у 2015 році. Ірландці це зробили без зайвого галасу, як казав герой незабутньої комедії «Діамантова рука» «без шума і пилі». За 12-річний період збір склав 200 мільйонів євро. Цей дохід використовувався для фінансування екологічних проектів по всій країні.
А що з екоподатками у нас?
В Україні за 2019 рік загалом до бюджету (державного та місцевих) надійшло 6092,6 млн грн. екологічного податку, в т.ч.:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення — 2660 млн грн (більше всього, 44 %);
- за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти — 156 млн грн;
- за розміщення відходів в спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах — 1254 млн грн;
- за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлене особливими умовами ліцензії терміну — 1072 млн грн;
- податок на СО2 — 951 млн грн.
Надходження від екологічного податку в Україні значно перевищують витрати бюджету на цільові природоохоронні заходи. У 2019 році 0,481 млрд. грн. були виділені на впровадження природоохоронних заходів Мінприроди за бюджетною програмою КПКВК 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів». Згідно звіту про виконання паспорта бюджетної програми Мінекоенерго за 2019 рік КПКВК 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» більше всього коштів повинно було спрямуватись на збереження природно-заповідного фонду, а саме 71 відсоток. При цьому на охорону атмосферного повітря лише менше одного відсотка всіх коштів. До всього більша частина запланованих заходів не була виконана. А освоєно лише 33% коштів (157 511 тис. грн.). Але це не привід відмовлятися від екологічних податків, від розвитку їхньої системи, від підвищення ставок. Про це ми поговоримо у наступних статтях про екоподатки.
Як ми вже писали, громадськість вважає, що забруднювач повинен платити і вимагає не повертати екоподаток підприємствам-отруювачам довкілля.
