Як Україна голосувала за незалежність і про що мріє сьогодні: у Києві відкрили виставку «Той день» (ФОТО)

З 24 серпня до 4 жовтня на території Центрального ззалізничного вокзалу відвідувачі можуть буквально прожити історію України у стислому, зрозумілому та водночас емоційному форматі — повернутися у кінець радянської епохи, згадати події, які визначили майбутнє держави, та поміркувати про те, якою Україна може стати завтра.

Експозиція складається з трьох тематичних просторів: минулого — «Вибір», сучасності — «Що нас визначає» та майбутнього — «Мрія».

«Той день» — коли історія стає особистим досвідом

Ідея виставки, на мій погляд, — дати можливість у концентрованому вигляді відчути гордість за свою країну та її людей. Ті, хто пам'ятає 1991 рік, зможуть пригадати атмосферу того часу, натхненні обличчя людей, які були готові боротися за незалежність. А ті, хто народився вже в незалежній Україні, матимуть можливість побачити, як їхні співгромадяни виборювали власну державу. Найцікавіше, що більшість людей, які тоді боролия за незалежність - сьогодні відомі люди і вони серед нас. Наші діти, молодь можуть бачити і чути їх тут і зараз. Що робить ці події значно ближчими та доступнішими для сприйняття.

Виставка допомагає відчути масштаб змін, які пережила Україна за 35 років, — від останніх років існування Радянського Союзу до сучасної боротьби за свободу та права на власне майбутнє.

Три зали — три погляди на незалежність

У першому залі — «Вибір» — відвідувачі можуть дізнатися про події 1991 року: від серпневого путчу та голосування за незалежність у Верховній Раді до грудневого всеукраїнського референдуму. Редакторами цього блоку стали історики Олександр Зінченко та Максим Гончар.

Другий простір — «Що нас визначає» — пропонує замислитися над рисами, які об'єднують українців сьогодні й об'єднували їх століття тому. Редактором цього блоку виступив громадський діяч і викладач бізнес-шкіл Валерій Пекар, а над художньою частиною працювали кураторки Ксенія Малих та Оксана Баршинова.

Третя зала — «Мрія» — присвячена майбутньому України. Над нею працювали психологиня Світлана Ройз та редактор Марк Лівін.

Команда The Ukrainians підготувала для виставки есеї про майбутнє України. Своїми роздумами поділилися Кирило Буданов, Михайло Драпатий, Світлана Ройз, Павло Казарін, Володимир Єрмоленко, Євген Глібовицький, Олександра Матвійчук, Сергій Жадан та Мирослав Маринович.

Унікальні експонати та символи державності

Одна з особливостей виставки — можливість побачити офіційні символи влади Президента України, які використовуються під час інавгурації: штандарт, знак-колар, булаву та гербову печатку. Також представлені найпрестижніші світові нагороди, які Володимир Зеленський отримав від імені українського народу.

Окреме місце в експозиції займають прапори, пов'язані з важливими моментами української історії.

Серед них — Прапор Незалежності, який внесли до Верховної Ради 24 серпня 1991 року; перший прапор, встановлений на антарктичній станції «Академік Вернадський» у 1996 році; прапор із Рівного, на якому 23 грудня 1991 року військові склали присягу на вірність українському народові; перший прапор, піднятий над міською адміністрацією у Стрию 14 березня 1990 року; а також прапор із «Ланцюга єдності» 21 січня 1990 року, коли понад мільйон українців, взявшись за руки, утворили живий ланцюг від Івано-Франківська до Києва.

В експозиції також можна побачити атрибути влади різних періодів української державності — мечі, булави та пірначі від доби Русі до Української Народної Республіки.

Серед інших експонатів — відтворений дзвін Десятинної церкви, створений у результаті міжнародної співпраці чотирьох команд, а також оригінали творів Тетяни Яблонської, Віктора Зарецького, Анатоля Петрицького, Юрія Пікуля, Олександра Ройтбурда та «Козак Мамай» із колекції Національного художнього музею України.

VR, караоке та «човен мрій»

Значну частину експозиції становлять інтерактивні інсталяції. VR-технології дозволять «опинитися» на куполі Верховної Ради, аби урочисто підняти над ним український прапор, відвідати кабінет Президента та зал засідань Верховної Ради, постояти за трибуною або в ложі преси.

Можна буде також політати над Канівським водосховищем та навіть запустити ракети у бажаному напрямку.

Серед інших інтерактивних зон — можливість записати новину для телеглядачів про проголошення Незалежності України  та озвучити результат референдуму 1991 року на радіо.

А ще — заспівати в караоке-вагоні, поплавати на «човні мрій» серед рожевого піску та прогулятися вишневим садом.

Відвідувачі зможуть побачити бюлетень, який використовували на референдумі 1991 року, та заповнити його.

Ще одна масштабна інсталяція присвячена козацькому бароко. Вона має п'ять метрів заввишки та вісім метрів завширшки. Її створила студія Mutabor Practical Effects, яка працює над спецефектами для голлівудського кіно. Серед її робіт — ефекти для серіалу HBO «Чорнобиль».

А в просторі «Мрія» відвідувачам пропонують разом подумати про те, що ми зробимо найперше в той день, коли…

«Хмара мрій» та зоряне небо 1991 року

Однією з найтепліших частин виставки має стати «Хмара мрій». Відвідувачі можуть залишити свої побажання для України. Їх збережуть та оприлюднять через 15 років — до 50-ї річниці Незалежності України.

Ще одна особлива деталь — можливість побачити над Києвом зоряне небо таким, яким воно було 24 серпня 1991 року.

Виставка пробуджує нашу ідентичність, повертає нас до розуміння, хто ми є, чиї нащадки і що маємо робити для нашого майбутнього.

За нашу Незалежність,  за дію цього Акту про Незалежність України, сьогодні ми платимо надзвичайно важку ціну. Ми не маємо права схибити, недопрацювати, знесилитися чи зневіритися. За нами - боротьба багатьох поколінь. Борімося і поборемо!

Хто створив виставку

Виставку «Той день» створила громадська організація Ukraine WOW за підтримки Президента України, у партнерстві з Міністерством культури України та АТ «Укрзалізниця».

Над проєктом працювала команда з понад 300 людей.

Інституційними партнерами виставки стали Національний музей історії України, Національний художній музей України та Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара». Увесь прибуток від продажу квитків передадуть на підтримку українських музеїв.

Безпека та квитки

З міркувань безпеки експонати щовечора переміщують до спеціально облаштованого сховища.

Під час повітряної тривоги виставка зачиняється, а відвідувачі мають пройти до укриття, розташованого біля ангара. Квитки продають виключно онлайн. Їх кількість регулюватимуть з урахуванням безпекової ситуації. Виставка «Той день» триватиме у Києві до 4 жовтня 2026 року.

Державність — це не лише історична дата. Це щоденна відповідальність кожного покоління.

Символічно, що простір виставки завершується не минулим, а мрією про майбутнє. А що буду далі - залежить від кожного знас, нашої свідомості, патріотизму, дорослості, вмінню взяти на себе відповідальність.

Від нашого вибору, стійкості та єдності залежить те, якою буде країна завтра.

Можливо, саме тому «Той день» варто сприймати не лише як подорож у минуле, а як нагадування про майбутнє, заради якого ми тримаємося сьогодні. І хочеться вірити, що наступний «той день» стане днем перемоги, миру, відбудови та добробуту для України й кожного її громадянина.

Більше новин читайте на GreenPost