У перші дні вересня в Україні знову спостерігалися досить масштабні пожежі. Найбільша з них охопила близько 500 га в Харківській області. Тема пожежної безпеки вкотре на кілька днів стала однією із головних для ЗМІ, але, на жаль, про неї перестають говорити відразу після локалізації вогнищ.
Згідно з офіційної статистики ДСНС (dsns.gov.ua) з початку року зафіксовано (станом на 6 вересня) 76 035 пожеж, з яких в житловому секторі – 20 772, виробничій сфері – 1 243, транспорті – 2729, в інших — 51 291…
Особливе місце займають пожежі в екосистемах, зокрема, лісові й торф’яні, пожежі на відкритих територіях, а також на сільськогосподарських угіддях.
У чому особливість і небезпека таких пожеж
Для виникнення пожежі необхідно три чинники – джерело запалювання, повітря (окисник) і горюча речовина. Разом їх називають трикутником пожежі.
Безперервний доступ повітря (окисника) та непрогнозована зміна напрямку роблять пожежі в екосистемах всеосяжними та надшвидкісними, що перетворює їх в справжні стихійні лиха.
Характер і температура горіння, а також швидкість розповсюдження змінюються в залежності від матеріалу займання – хвої, сухої деревини, торфовища.
Виняткове місце займають торфовища. Торфові болота зберігають у своїх надрах вуглець, завдяки цьому відіграють важливу роль у балансі вуглецю в атмосфері та пом’якшуючи клімат. Осушені ж торфовища – є потужним джерелом емісії парникових газів, а надмірний видобуток торфу спричинив пониження рівня ґрунтових вод та обміління.
Найбільша кількість торфовищ і земель з торфовим ґрунтом зосереджено у Волинський, Київський, Рівненський і Чернігівських областях, приблизно - 0,9 млн га. Горіння торфу має тліючий характер, розвивається досить повільно, але горіння може продовжуватись навіть роками, під час якого виділяється велика кількість диму. Саме завдяки цьому диму ми час від часу в період травень-жовтень «насолоджуємось» смогом з їдким запахом.
Ще однією особливістю торфу – є здатність самозайматися при чому відбувається це саме на глибині, тому переміщуватися по торфовому болоту вкрай небезпечно – провали можуть сягати до декількох метрів, де може зникнути як людина, так і вантажний автомобіль.
Через свій розмах пожежі в екосистемах уражають не тільки тварин і рослин, а й загрожують будівлям в сусідніх населених пунктах, мостам, лініям електропередач та інших стратегічним об’єктам. Надзвичайно небезпечно неконтрольоване наближення до потенційно небезпечних об’єктів – складів боєприпасів, складів нафтопродуктів, електростанцій і військових частин.
Шляхи боротьби складні, але вони є
- Створення протипожежних бар’єрів у небезпечних ділянках лісу, смуг по його межам, насадження дерев листяних порід на узліссі;
- Санітарна рубка, прибирання сушняку, бурелому;
- Вжиття засобів щодо зменшення оброблення насаджень хімічними препаратами тощо.
Другим етапом має бути інформування. Причиною багатьох пожеж стає саме елементарна неосвіченість у всьому, що стосується пожежної безпеки. Нам не розповідають ні про характери різних пожеж, ні що робити в тому чи в іншому випадку, ні як реагувати, як правильно евакуюватися … Правила пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2014) – є одним з основних нормативів, що містить обов’язкові вимоги й правила саме для пересічного громадянина, але про цей документ знають в основному тільки спеціалісти.
Додаткова інформація у ЗМІ стала чудовим закріплюючим матеріалом, на жаль ми чуємо більше інформації про подробиці трагедії, а не про способи їй запобігти.
Ще одним прогресивним етапом може стати виявлення пожеж на ранніх стадіях за допомогою систем відеомоніторингу на базі IP відеокамер, які здатні виявити пожежу на відкритих просторах, лісових смугах і інших місцевостях радіусом до 30 км (показник однієї точки), точність географічних координат яких сягає – до 250 м. Такі системи оснащуються програмним забезпеченням, а також каналами передачі зв’язку, які в змозі передавати сповіщення пожежним службам, адміністраціям сусідніх населених пунктів і підприємств і вмикати системи раннього оповіщення про надзвичайну ситуацію населенню у випадку необхідності евакуації.
Звісно основною рушійною силою на шляху війни з пожежами були й залишаються наші бійці Державної служби надзвичайних ситуацій, однієї хоробрості й професіоналізму яких часто недостатньо.
У розрізі боротьби саме з пожежами на екопросторі – перший помічник це авіація. Зараз у розпорядженні служби 4 літаки й 3 гелікоптери, а, наприклад, у Хорватії тільки літаків – близько 12 одиниць. Що ж до автопарку – 80% потребує заміни та давно використали свій ресурс. Досить складна система держзакупівель не дозволяє швидко купувати новітні системи як колективного користування, так і автоматизовані розробки для захисту і для навчання особового складу.
Клімат змінюється і збільшення пожеж прогнозується майже кожного року. Це не привід панікувати, а привід змінювати тактику. Пожежну безпеку неможливо забезпечити, переклавши відповідальність на одну службу, міністерство або департамент. Це повинна бути державна концепція, що передбачає впровадження в абсолютно усіх частинах життя нашого суспільства.
Нагадаємо, екоактивісти показали жахливі наслідки пожежі на Харківщині (відео).