У черговому пакеті військової допомоги Україні від США будуть, окрім іншого, ракети «повітря-повітря» AIM-7. Це озброєння цікаве тим, що під нього у ЗСУ, принаймні теоретично, зараз немає носіїв. «Дзеркало» розбирається, що це за ракети і як їх у такому разі використовуватимуть.
Авіаційна ракета AIM-7 Sparrow — один із найзнаменитіших керованих боєприпасів холодної війни. Її проектування почалося ще 1946 року, а перші версії Sparrow пішли на озброєння американської армії 1955 року.
У ракеті було реалізовано принцип так званого напівактивного радіолокаційного наведення — це один із найефективніших способів прицілювання. Випустивши Sparrow по цілі, літак (або зенітний комплекс, якщо боєприпас запускається із землі) своїм радаром підсвічує потрібний об'єкт. Ракета вловлює відбитий від цілі сигнал радіолокатора і в такий спосіб наводиться на ворожий літак чи крилату ракету. Така схема стала дуже популярною у світі (наприклад, майже всі версії зенітного комплексу С-300 використовують напівактивну радіолокаційну систему наведення).
Залежно від версії ракети Sparrow можуть мати різні характеристики. Один із останніх варіантів, AIM-7F, має швидкість польоту більше 4000 км/год, дальність пуску з літака 70 км та бойову частину масою 39 кг (достатньо для знищення літака).
Річ у тім, що назва AIM-7 Sparrow, згадана у списку американської допомоги, прямо вказує, що ракета призначена для запуску з літаків (наприклад, майже такі ж ракети, але запускаються з зенітних установок на кораблях, називаються RIM-7 Sea Sparrow ). Водночас Україна зараз не має жодного літака «західної школи» — лише радянські винищувачі та бомбардувальники Су-27, Су-24 та МіГ-29. Про те, щоб AIM-7 пристосували для використання з будь-якою з цих моделей, раніше нічого не повідомлялося.
Раніше Сполучені Штати вже відправляли в Україну ракети в корабельній версії RIM-7 (вони відрізняються зокрема меншою дальністю польоту — до 20-30 км, в останніх версіях — до 50). Українське оборонне видання Defense Express звернуло увагу на публікацію Politico — згідно з нею українські військові змогли адаптувати пускові установки зенітно-ракетних комплексів «Бук» для використання RIM-7. Defense Express робить висновок, що авіаційні ракети також могли «подружити» з комплексами «Бук» (або дуже схожими на них, але старішими ЗРК «Куб», які раніше передала Україні Чехія).
Український військовий портал «Мілітарний» зазначив також, що раніше Україні відправляли іспанський зенітно-ракетний комплекс Aspide, який може використовуватися проти літаків, вертольотів, безпілотників і крилатих ракет. Aspide використовує як боєприпаси ті самі ракети RIM-7, що практично не відрізняються від AIM-7. Можливо, комплекси вдалося «подружити» і з авіаційною версією ракети.
Так чи інакше, схоже, що тепер ЗСУ можуть використовувати західні ракети не лише для поставлених західними країнами комплексів, а й для власних систем ППО. Це може допомогти компенсувати нестачу зенітних боєприпасів, які постійно потрібні для відбиття ракетних ударів Росії.
Також ми розповідали, на що здатні далекобійні ракети Storm Shadow, які Британія поставила Україні — «мають допомогти успіху контрнаступу ЗСУ».