США нарешті поставили в Україну свої найсучасніші бронетранспортери Stryker: що відомо про цю машину
Ідея була така сама, як при створенні «Хаймарса» — за принципом «щоб залазив у транспортний літак».
Міністр оборони України Олексій Резніков показав нову бронетехніку, поставлену із Заходу і вже перебуває у ЗСУ. Зокрема йдеться про знаменитий американський бронетранспортер Stryker, одна з найсучасніших машин військ США. «Дзеркало» розповідає про сильні та слабкі сторони «Страйкера».
Українські військові експерти ще торік називали «Страйкери» серед техніки, яка б могла допомогти ЗСУ відбити агресію та звільнити територію. Так, видання Defense Express звертало увагу, що в результаті технічного переоснащення однієї з бригад США вивільняються одразу 323 бронемашини на шасі Stryker і їх хочуть пустити на запчастини. Автор матеріалу пропонував замість розбирання відправити їх до ЗСУ, де їм знайдуть краще застосування.
Вперше про те, що Україна може отримати бронетранспортери Stryker, 9 січня 2023 року написало американське видання Politico — автор уточнював, що остаточне рішення ще не було прийнято.
Проте вже 19 січня з'явився детальний опис чергового, 30-го з літа 2021 року, пакету військової допомоги Києву — до нього входили зокрема 90 БТР Stryker. Таким чином, від перших непідтверджених відомостей до прибуття техніки в Україну в цьому випадку минуло менше трьох місяців.
Навіщо був потрібний БТР Stryker
Обзавівшись дуже вдалими гусеничними бронетранспортерами M113 (до речі, вони теж активно використовуються ЗСУ під час цієї війни) ще за часів в'єтнамської війни, американська армія довго не шукала їм заміни. У 80-их роках минулого століття США прийняли на озброєння таку ж вдалу БМП «Бредлі» — і довгий час нових БТР чи БМП у збройних силах Штатів не з'являлося. А на початку 1990-х розпався СРСР, закінчилася холодна війна і на якийсь час питання переозброєння армії на нову техніку стали малоактуальними.
Однак наприкінці XX століття з'ясувалося, що структура американських військ неоптимальна і її необхідно реформувати. Частина бригад армії США були танковими, оснащеними важкими танками M1 Abrams і бронемашинами Bradley, інша частина — легкими піхотними, які використовують як транспорт легкі бронемашини Humvee (або «Хаммер»). Перші були надто важкими та маломобільними, щоб швидко перекидати їх у різні райони, другі — надто вразливими для ворожого вогню через відсутність більш-менш важких бронемашин.
У результаті у військових з'явилася ідея зробити щось середнє — бригаду, яка була б одночасно досить потужною і дуже мобільною. Серед іншого такої частини була потрібна бронетехніка, яку легко можна перекидати транспортними літаками.
Так у результаті реформи 1999 року з'явилися «середні» механізовані бригади — їхньою основною бронемашиною і став новостворений БТР Stryker та машини на його базі. Спочатку проект називався IAV (Interim Armoured Vehicle — «проміжна бронемашина»).
«Страйкер» створювався на основі канадського легкого бронетранспортера LAV III, який, своєю чергою, робився з огляду на швейцарську бронемашину Piranha III (такі БТР могли, до речі, потрапити до ЗСУ ще навесні з Данії, але традиційно нейтральна Швейцарія заблокувала передачу).
Метою було отримати машину, яка була б добре захищена й від вогню супротивника, і від мін (у конфліктах низької інтенсивності, у яких переважно брали участь США, мінування ворогом доріг та іншої місцевості — одна з найважливіших проблем). При цьому БТР повинен був перевозитися будь-яким американським транспортним літаком, включаючи найлегший із них C-130, що піднімає менше 20 т. Ідея була практично ідентична такій при створенні «Хаймарса» — той теж робився за принципом «щоб залазив у транспортний літак».
Що вигадали зброярі
Бронетранспортер Stryker — восьмиколісна повнопривідна машина, в нормі її маса не перевищує 17,2 т. Захищена вона сталевою бронею — у лоб тримає влучання кулі 14,5 мм (це калібр більшості радянських і російських БТР), борти не пробиваються бронебійними гвинтівковими кулями 7,62 мм. При цьому розробники заздалегідь продумали, як зробити машину ще захищенішою: техніку можна оснастити керамічною бронею, що забезпечує круговий захист від великокаліберних куль, а особливий комплект Mexas дозволяє отримати бронювання проти 30-мм снарядів. Важливо, що без додаткового бронювання БТР навіть із близької відстані не пробивається уламками 152-мм снарядів.
Озброєний БТР Stryker 12,7-міліметровим великокаліберним кулеметом Browning M2 у безлюдному бойовому модулі (можливі варіанти з автоматичним гранатометом або кулеметом гвинтівкового калібру, але в Україну відправляють саме варіант із «Браунінгом»). Екіпаж складають дві людини плюс дев'ять десантників (на відміну від БМП «Бредлі», яка краще озброєна та захищена, але перевозить лише шістьох).
Дизельний двигун Caterpillar дозволяє пересуватися зі швидкістю під 100 км/год і забезпечує непогану маневреність. Плавати «Страйкер» не вміє, але здатність до плавання точно не є важливою характеристикою — робити це в бойових умовах навряд чи доведеться.
Як і будь-яка сучасна техніка США, бронетранспортер оснащується сучасними приладами спостереження, включаючи камери кругового огляду та тепловізори, що дозволяють воювати вночі.
Першою великою війною для «Страйкерів» стала друга іракська, коли коаліція на чолі зі США у 2003 році розгромила армію іракського диктатора Саддама Хусейна та скинула його. Хоча бронетранспортер дуже легко броньований порівняно з танками «Абрамс», що з БМП «Бредлі», військові добре відгукувалися про його живучість і бойову ефективність.
«За рік, який ми пробули тут, у нас влучило 115 гранат із РПГ, але жоден „Страйкер“ не був пробитий», — згадував один із американських солдатів, які служили на бронетранспортері.
Особливих похвал удостоївся протимінний захист. Міцне V-подібне днище машини та високий кліренс забезпечували виживання навіть у разі підриву під колесами великих вибухових пристроїв. Один із БТР з ім'ям «Генерал Лі» внаслідок потужного вибуху перекинувся, отримав пошкодження — але екіпаж вижив, а машина була відновлена та повернулася до ладу. Про те, що цей «Страйкер» знову в армії, писали американські ЗМІ: «"Генерал Лі" знову їздить».
Як уже говорилося вище, на основі платформи Stryker створено цілу низку бойових машин — артилерійської підтримки, розвідувальну, командну, інженерну, протитанкову і так далі. Але поки що Україні поставляють лише бронетранспортери, тому опис кожної моделі лише заплутає читача.
Чим Stryker допоможе ЗСУ?
Безумовною перевагою бронетранспортера із США є його бронювання, рухливість і передова електроніка. Бувши чудово захищеним від стрілецької зброї, великокаліберних кулеметів, мін та осколків 152-мм снарядів, БТР залишається вразливим насамперед для артилерійських снарядів і протитанкових ракетних комплексів (але від останніх гарантованого захисту не дає жодна броня, включаючи танкову).
Кулеметного озброєння для сучасної бойової техніки вже радше недостатньо — 30-мм гармата виглядала б набагато перспективніше. Втім, такі гарматні бронемашини на основі Stryker існують із 2015 року — згодом цілком можливо, що їх (або інші версії машини) також надішлють українцям. Виглядають вони ось так.
Поки що бронетранспортери, найімовірніше, служитимуть за прямим призначенням — перевозитимуть піхоту до поля бою, щоб солдати та офіцери не отримали поранень від куль та осколків. Використання спеціально розроблених для цього БТР набагато безпечніше, ніж легких броньованих джипів на кшталт «Хаммерів». До того ж радянські та пострадянські бронетранспортери, які є в України, за бронюванняя не зрівняться зі «Страйкером». Американські машини стануть у нагоді ЗСУ як у наступі, так і в обороні. А якщо вони покажуть себе на фронті добре, США безперечно мають резерв для відправки в Україну наступних партій БТР — у різні роки Пентагон замовив їх понад 4500 штук.
Постачання ЗСУ бронетранспортерів Stryker може ще більше підвищити мобільність і захищеність української моторизованої піхоти та допоможе врятувати безліч життів. А як саме машини покажуть себе у повномасштабній війні, покаже лише практика.
