Вивезені російськими силовиками при відступі російської армії з Херсона українські ув'язнені пройшли шлях у 6,5 тисячі кілометрів через п'ять країн і п'ять в'язниць, щоб повернутися в Україну, пише The New York Times. Головне з цієї розповіді вибрали у «Важливих історіях».
«Ми мали гіркоту на душі, бо Україна, наша Батьківщина, залишила нас. Ми хотіли, щоб вони хоч відчинили двері наших камер, щоб ми могли захистити себе, щоб ми могли боротися за своє життя», — згадує початок повномасштабного вторгнення український ув'язнений з Херсона Андрій Стукалін.
Херсон окупували російська армія 3 березня 2022 року.
Ув'язнені дізналися, що тепер перебувають під окупацією по зміні програм у телевізорі на російські.
«Йде війна. Хто має час на [піклування про] ув'язнених?» — переповіла їй відповідь від української влади про залишення українців у в'язницях перед окупацією міста Людмила Денісова, яка займала тоді посаду уповноваженої з прав людини в Україні.
Поки російська влада займалася зачисткою Херсона під час окупації, ув'язнених було фактично кинуто напризволяще. Але перед відступом у листопаді 2022 року російських військ усіх ув'язнених Херсона, 2,5 тисячі осіб, вивіз із міста російський спецназ. 47-річний Олександр Федоренко, який відбував ув'язнення в Херсоні за крадіжку, розповів виданню, що його й інших українських ув'язнених привезли на тимчасове ув'язнення в анексованому Росією Криму. Декого, за його словами, побили до непритомності, всі особисті речі ув'язнених забрали.
«Обличчям до землі, не дивись, нічого не кажи, і [сиплються] удари, удари, удари», — згадував Федоренко.
Іншому в'язню з Херсона, 44-річному Руслану Осадчому, поки били, кричали: «Вітай російський світ».
За словами співрозмовників видання, тюремники не знали, що робити з українськими в'язнями, а тих, у кого вийшов термін покарання, просто відпустили на волю. Однак приємне здивування відпущених на волю ув'язнених змінилося шоком одразу після виходу з колонії, пише видання. Деяких із них одразу затримала російська поліція та звинуватила у порушенні імміграційного законодавства.
«Мене запитали: „Як ви потрапили до Росії?” Ви самі привезли мене під дулами автоматів!» — розповідає Руслан Осадчий, котрий відсидів 12 років за вбивство.
Але українські в'язні все одно були оштрафовані за звинуваченнями у незаконному в'їзді до країни.
«Як і все в Росії, це був повний абсурд», — додав Осадчий.
Після зупинки у кримській в'язниці ув'язнених розподілили колоніями на півдні Росії. Там також не знали, що робити з українськими в'язнями. Співрозмовники видання розповідають, що їх не вербували до ПВК «Вагнер» (і навіть не взяли тих, хто просився до них добровільно), не змушували рити оборонні укріплення на кордоні Росії та не намагалися обміняти на російських військовополонених. Ув'язненим лише пропонували російські паспорти.
Невеликій групі колишніх українських зеків, яких російська влада спочатку відпустила зі звичайної в'язниці після закінчення терміну покарання, а потім помістила в імміграційну в'язницю, вдалося врятуватися. За допомогою юристів команди Unmode близько 15 осіб спочатку намагалися в'їхати до Латвії, яка без пояснення причин їх не пустила та конвоювала назад до Росії. Потім вони таки виїхали з Росії через Грузію і Молдову, і повернулися додому в Україну.
Представники ФСВП та поліції Росії, а також у прикордонній службі та МВС Латвії, не відповіли The New York Times на запити про коментарі.
Загалом російські силовики забрали з українських в'язниць близько 3500 ув'язнених, включаючи 2500 людей з Херсона, повідомляє The New York Times із посиланням на дані української влади. Як раніше писало «Агентство» з посиланням на фонд «Русь, що сидить», мова, зокрема, йшла про вивезення з херсонських ІЧ-90, Дар'ївська ІЧ-10 та Голопристанська ІЧ-7.
Міжнародне право забороняє насильницьке виселення людей із окупованих територій.
Також нагадаємо, що вивезених із Херсона дітей-сиріт виявили у кримському дитбудинку, який місцеві ЗМІ називали «дитячим концтабором».