У боротьбі із забрудненням моря пластиком екологічні активісти закликають приділяти більше уваги запобіганню, а не ліквідації відходів. Технології очищення можуть бути дорогими, мати непередбачені наслідки для довкілля та відволікати від реальних рішень, попереджають неурядові організації OceanCare та Environmental Investigation Agency в опублікованому сьогодні звіті. Третій раунд переговорів Організації Об'єднаних Націй щодо обов'язкової міжнародної угоди проти забруднення пластиком починається 13 листопада в Кенії. Про це розповідає Die Zeit.
Для звіту автори оцінили дослідження використання очисних технологій. За останнє десятиліття було розроблено безліч пристроїв і технологій для отримання пластику з океанів і річок. Дослідження 2020 року виявило 38 технологій, деякі з яких уже використовуються, а деякі все ще перебувають на стадії розробки.
Незважаючи на те, що ці ідеї добре звучать, їх використання також пов’язане з ризиками: пластикове сміття та морські істоти часто збираються в одних і тих самих місцях. Дослідження задокументували ризик для екосистем як у відкритому морі, так і в прибережних районах, наприклад, через прилов морських тварин та інших істот. Слід також мати на увазі, що використання очисних суден у більшому масштабі негативно впливає на клімат через викиди парникових газів. Однак кількість зібраного сміття залишається контрольованою порівняно з кількістю виробленого пластику.
«Ці проекти з очищення здаються дуже спокусливими для громадськості й осіб, які приймають рішення. Хіба таке просте рішення не було б чудовим? Просто плавати по морях з якимось пилососом, а в іншому випадку займатися «звичайним бізнесом»? Однак насправді, такі технології є неефективними, дорогими, лише помилковим рішенням і, крім того, становлять небезпеку для морської дикої природи», — сказав експерт Евуд Лаувер’є з OceanCare.
Автори закликають розглядати технології очищення лише у випадках надзвичайно забруднених екосистем. Необхідно постійно контролювати їх використання, щоби переконатися, що воно не призведе до нового руйнування довкілля. У центрі уваги переговорів щодо пластикової угоди має бути принципове уникнення забруднення пластиком і підтримка місцевих рішень.
«Реабілітаційні заходи повинні поєднуватися з обов’язковими правилами для зменшення загального виробництва та споживання пластику, а також із глобальними критеріями дизайну для сприяння безпечному та стійкому дизайну пластикових виробів», — йдеться у звіті.
За оцінками науковців, щорічно в океани потрапляє від 4,8 до 12,7 млн т пластикового сміття — приблизно одна вантажівка на хвилину. Організація Об’єднаних Націй хоче розробити конвенцію до 2024 року, яка встановить обов’язкові правила та заходи, які впливатимуть на весь життєвий цикл пластику. Метою ООН є масове обмеження забруднення довкілля пластиковими відходами до 2040 року.
Також ми розповідали, які обмеження обігу пластикових пакетів наразі діють на території України.