Ще одна нова кліматична ціль: ЄС хоче скоротити свої викиди вуглецевого газу на 90 % до 2040 року

ЄС любить бути амбітним, коли йдеться про захист клімату. Офіційно Єврокомісія хоче зробити Європу першим кліматично нейтральним континентом і представила нову проміжну мету до 2040 року. 90 % викидів мають бути скорочені порівняно з рівнем 1990 року. Про що йдеться у пропозиції, чи достатньо амбітних цілей і яку роль відіграватиме зберігання CO₂, розповідає Die Zeit.

Які кліматичні цілі застосовуються зараз — і що має змінитися?

На виконання Паризької угоди ЄС наразі прийняв дві основні кліматичні цілі: до 2030 року викиди парникових газів мають бути скорочені на 55 % порівняно з рівнем 1990 року, а до 2050 року ЄС має стати повністю кліматично нейтральним.

Чому ще одна нова кліматична ціль?

Причиною того, що ЄС ставить перед собою нові кліматичні цілі кожні кілька років, є Паризька угода. Механізм, покликаний гарантувати, що світ не потеплішає більш ніж на 1,5 °С, передбачає, що країни самі беруть на себе зобов'язання щодо кліматичних цілей — так звані Національно-визначені внески (НВВ). Однак це добровільні зобов'язання, і ніхто не може гарантувати, що їхнього загального обсягу буде достатньо для досягнення 1,5 градуса.

Поки глобальні кліматичні цілі недостатні, країни повинні регулярно покращувати свої цілі. Відповідно до Паризької угоди, країни повинні подавати нові НВВ що п'ять років. Наступний дедлайн — 2025 рік. Тому ЄС також зобов'язаний прийняти нові, більш жорсткі кліматичні цілі — 90 % до 2040 року.

11 країн раніше висловлювалися за встановлення максимально амбітної мети. Це був єдиний спосіб «утримати 1,5 градуси». Крім того, жорстка кліматична політика важлива для того, щоб задати ринкові сигнали для «зеленої» трансформації та створити незалежність від викопного палива.

Чому 90% до 2040 року?

Ця пропозиція надійшла від наукової експертної групи Європейської Комісії, Європейської наукової консультативної ради з питань зміни клімату. Вона проаналізувала, яка кліматична ціль ЄС буде необхідною і можливою до 2040 року з погляду кліматичної науки. Група дійшла висновку, що за цей період ЄС повинен буде скоротити свої викиди на 90-95 %. Отже, 90 % — це мінімальна цифра, яку експерти вважають необхідною.

Але чому це має відбутися так швидко до 2040 року, якщо ЄС не повинен стати кліматично нейтральним до 2050 року? На це є дві основні причини. По-перше, останніх кількох відсотків викидів парникових газів, імовірно, буде найважче уникнути. Тому має сенс якомога швидше ініціювати все, що відносно легко реалізувати. Це стосується, наприклад, виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Це, зрештою, дасть нам більше часу, щоб зосередитися на тих сферах, де досягти нульових викидів особливо складно. Наприклад, у сільському господарстві чи промисловості.

По-друге, мета в 1,5 градуса — це насправді не дата, коли світ стане кліматично нейтральним, а загальна кількість парникових газів, які все ще викидаються в атмосферу. Тому кожен рік має значення. А оскільки залишок бюджету на викиди CO₂ вже майже вичерпано, потрібно діяти швидко.

Як планується скоротити викиди?

Пропозиція Європейської Комісії спочатку є лише цільовим показником — іншими словами, точні заходи для його досягнення ще мають бути визначені в ході подальших переговорів. Однак пропозиція вже дає кілька підказок щодо того, чого можна очікувати.

Найважливішим моментом, мабуть, є те, що до 2040 року електроенергія має вироблятися майже повністю без викидів викопного палива. Натомість більша її частина має надходити з відновлюваних джерел енергії, а менша — з ядерної енергетики. Нафта використовуватиметься лише в невеликих кількостях і переважно в судноплавстві й авіації. Газова інфраструктура має бути переобладнана таким чином, щоб у майбутньому її можна було використовувати для виробництва електронного палива та водню. Необхідно посилити енергоефективність і циркулярну економіку. Важливо, щоб ціни на енергоносії залишалися доступними. Однак план ЄС також включає кілька суперечливих моментів, таких як використання технологій УЗВ або малих модульних ядерних реакторів.

Чи реалістичний новий план захисту клімату?

Без сумніву: скорочення викидів на 90 % до 2040 року — амбітна мета. Однак, за наявності достатньої політичної волі, експерти вважають, що її можна досягти.

У власному аналізі ЄС навіть дійшов висновку, що нинішніх заходів із захисту клімату вже достатньо для того, щоби скоротити викиди на 88 % до 2040 року. Це вже було би близько до нової кліматичної цілі. І 90 % також було б можливим, якби викиди швидко скоротилися в усіх секторах.

Однак аналіз припускає, що всі країни-члени ЄС виконають свої плани в повному обсязі. Однак наразі виглядає так, що країни навіть не досягнуть своїх цілей до 2030 року. Тому вони мають час до червня 2024 року, щоби подати ЄС нові плани щодо того, як вони мають намір їх досягти.

Чи достатньо кліматичних цілей на 1,5 градуса?

Передусім нова кліматична ціль на 2040 рік відповідає науковим рекомендаціям Європейської кліматичної ради — хоча це лише абсолютний мінімум із того, що запропонували експерти. 

Однак кліматична ціль на 2040 рік є також свідченням того, що фундаментальна проблема не вирішується.

«Три роки поспіль кліматична конференція констатує, що глобальні цілі на 2030 рік зовсім не є достатніми», — каже кліматолог Ніклас Хьоне, який аналізує кліматичну політику країн за допомогою Climate Action Tracker.

Аби досягти 1,5 градусів, ЄС також повинен буде значно збільшити свою ціль на 2030 рік із 55 до 61%.

Крім того, мета ЄС завжди стосується чистих викидів. Це означає, що парникові гази можуть продовжувати викидатися доти, доки згодом не будуть видалені з атмосфери. Це дає можливість політикам виставляти свої успіхи більшими, ніж є насправді. Технології зберігання CO₂ чи природні поглиначі, такі як ліси, відіграють тут певну роль. В обох випадках дуже сумнівно, скільки CO₂ насправді можна вловити з атмосфери, і вони часто використовуються для того, щоб відволікти увагу від найважливіших заходів захисту клімату — насамперед тих, що запобігають викидам парникових газів.

Для дійсно справедливої кліматичної політики ЄС мав би значно покращити свої кліматичні цілі, каже Ніклас Хьоне.

«У минулому ЄС викидав так багато, що від його бюджету практично нічого не залишилося», — говорить він.

Суворо кажучи, ЄС мав би стати кліматично нейтральним до 2040 року, якщо не до 2030 року. Оскільки це практично нереально, країни ЄС повинні принаймні надавати фінансову допомогу, щоб забезпечити справедливість.

«Ми повинні зробити якомога більше у себе вдома, а також допомогти менш розвиненим країнам здійснити трансформацію», — каже Гьоне.

Яку роль у цьому відіграє уловлювання та зберігання вуглецю (УЗВ)?

Уловлювання та зберігання вуглецю (УЗВ) є важливим інструментом для досягнення запланованого 90-відсоткового скорочення викидів. Викиди, які мають бути скорочені за рахунок УЗВ, описані в стратегії управління викидами вуглецю, яка також буде презентована у вівторок. Паралельно ведуться переговори щодо Закону про промисловість із нульовим рівнем викидів. Цей законопроект має на меті визначити УЗВ як стратегічну технологію з нульовим рівнем викидів і сприяти створенню галузі УЗВ в ЄС.

Це може супроводжуватися встановленням цільового показника: 50 млн т CO₂ повинні бути збережені до 2030 року, а до 2050 року — до 450 млн т. Наразі у світі зберігається лише близько 2 млн т на рік. Крім того, від 100 до 200 млн т вуглекислого газу необхідно вловлювати безпосередньо з повітря та зберігати. Невелика частина CO₂ може бути використана як сировина, наприклад, у хімічній промисловості.

Експерти вже давно наголошують на тому, що УЗВ необхідне для того, щоби стати кліматично нейтральним або навіть кліматично негативним. Це пов'язано з тим, що виробничі процеси в хімічній, цементній промисловості чи сільському господарстві спричиняють викиди, яким неможливо запобігти за допомогою електрифікації чи використання водню. Тому план Єврокомісії застосувати технологію УЗВ на електростанціях викликає роздратування. Навіть до 2050 року, коли ЄС має намір досягти кліматичної нейтральності, в атмосферу буде введено понад 100 млн т викопного та біогенного CO₂ — хоча експерти стверджують, що електроенергетика може бути повністю декарбонізована.

Чи може план все ж провалитися?

Мине певний час, перш ніж нова проміжна ціль фактично стане частиною кліматичного законодавства ЄС. Як підкреслює комісар ЄС з питань клімату Вопке Хукстра, конкретна законодавча пропозиція буде представлена лише після європейських виборів у червні. Це може стати проблемою, якщо після виборів не буде знайдено більшості на підтримку амбітного захисту клімату. 

Однак навіть якщо кліматична ціль буде прийнята, вона навряд чи буде включена до Кліматичного закону раніше 2025 року. Лише після того, як ціль буде закріплена в законі, в наступні роки буде сформовано пакет нормативно-правових актів і директив. Лише тоді стане зрозуміло, як саме буде досягнуто цілі. У випадку з 55-відсотковою метою до 2030 року минули роки, перш ніж такий пакет було прийнято.

Більше новин читайте на GreenPost.