Довгий час у суспільстві панував справжній медичний «мантра»: нібито людина втрачає від 40% до 50% тепла саме через голову. Проте сучасна наука вносить суттєві корективи у ці цифри. Коріння цього міфу сягає 1970-х років, коли армія США проводила дослідження виживання в арктичних умовах. Тоді піддослідних одягали у теплі костюми, залишаючи відкритою лише голову. Цілком природно, що основна втрата тепла фіксувалася саме на цій ділянці, що й призвело до хибних узагальнень у посібниках з виживання, пише Xataka.
Сьогодні вчені довели: втрата тепла прямо пропорційна площі відкритої шкіри. Оскільки голова дорослої людини займає лише близько 7% поверхні тіла, через неї втрачається приблизно 7–10% тепла. Дослідження за участю плавців у холодній воді підтвердили, що череп не розсіює енергію якось «особливо» інтенсивно порівняно з іншими частинами тіла. Шапка взимку працює так само як рукавички чи шарф — це просто ще один шар ізоляції, а не «корок», що закриває головний вихід для тепла.
Проте є важливий виняток — новонароджені діти. У немовлят голова займає значно більший відсоток від загальної площі тіла, ніж у дорослих. Для них шапка справді є критично важливою, оскільки може знизити загальну втрату тепла до 75%. Водночас для дорослих носіння головного убору — це перш за все питання суб’єктивного комфорту. Шкіра голови має багато рецепторів і мало жирового шару, тому ми гостріше відчуваємо холод саме цією частиною тіла. Закриваючи голову, ми почуваємося затишніше, навіть якщо реальна економія енергії тіла є незначною.
Більше новин читайте на GreenPost.