Рада дала зелене світло: Україна та США запускають історичний фонд для видобутку копалин та відбудови

Верховна Рада України зробила вирішальний крок на шляху до активізації економічної співпраці зі Сполученими Штатами Америки, ратифікувавши угоду про спільний видобуток корисних копалин. Це рішення відкриває шлях до набуття чинності домовленості, яку вже називають історичною, та передбачає створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови.

За відповідний законопроєкт свої голоси віддали 338 народних депутатів, що значно перевищує необхідні 226. Примітно, що угоду підтримали представники всіх фракцій та депутатських груп, включно з опозиційними силами, які раніше висловлювали певні застереження.

Угоду, офіційно названу "Угода між урядами України та США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови", було підписано 30 квітня першою віцепрем'єр-міністеркою, міністеркою економіки України Юлією Свириденко та міністром фінансів США Скоттом Бессентом. Американський урядовець охарактеризував домовленість як "історичну", що сприятиме "прискоренню економічного відновлення України". "Економічна безпека – це національна безпека," – наголосив Бессент, додавши, що угода є чітким сигналом Росії про відданість адміністрації Трампа "мирному процесу, зосередженому на вільній, суверенній та процвітаючій Україні в довгостроковій перспективі".

Вперше ідею спільного використання українських природних ресурсів та розподілу доходів від них озвучив Президент Володимир Зеленський ще восени 2024 року, пов'язуючи це з наданням американських гарантій безпеки. Шлях до підписання угоди був непростим: перша версія надійшла в Україну в лютому, і після доопрацювань очікувалося її підписання під час візиту Зеленського до Вашингтону. Проте, за інформацією з джерел, розбіжності між президентами призвели до зриву, а США згодом посилили свої вимоги. Зрештою, сторонам вдалося відновити діалог та знайти компроміс. Ключовим моментом для України стало неврахування вже наданої американської допомоги як боргу.

Що передбачає угода?

Згідно з оприлюдненим текстом угоди, повна власність і контроль над українськими ресурсами залишаються за Україною. "Надра залишаються в українській власності — це закріплено угодою", – підкреслила Юлія Свириденко.

Ключові положення угоди:

 * Інвестиційний фонд: Створюється на паритетних засадах (50/50), з спільним управлінням представниками України та США, без переважного голосу жодної зі сторін.

 * Власність: Угода не змінює процесів приватизації чи управління державними компаніями ("Укрнафта", "Енергоатом" тощо залишаються у власності держави).

 * Боргові зобов'язання: Документ не містить згадок про будь-які боргові зобов'язання України перед США.

 * Міжнародні зобов'язання: Угода не суперечить міжнародним зобов'язанням України, зокрема в контексті євроінтеграції.

 * Наповнення фонду: Фонд фінансуватиметься виключно за рахунок 50% доходів від нових ліцензій на видобуток критичних матеріалів, нафти й газу, які надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від вже існуючих проєктів не включаються.

 * Підтримка США: Фонд підтримується урядом США через агентство DFC (Корпорація з фінансування міжнародного розвитку), яке сприятиме залученню інвестицій та технологій.

 * Оподаткування: Доходи та внески Фонду не оподатковуються ні в США, ні в Україні.

* Термін дії: Угода є безстроковою, припинення можливе лише за згодою обох сторін.

Україна вноситиме 50% доходів держбюджету від нової ренти на нові ліцензії. США, за словами Свириденко, можуть робити внесок у Фонд новою військовою допомогою, наприклад, системами ППО. Очікується, що перші 10 років прибутки фонду реінвестуватимуться в українські проєкти (видобуток, інфраструктура, переробка).

"Підводні камені" та відкриті питання

Незважаючи на позитивну оцінку умов угоди багатьма фахівцями, залишаються й певні "сліпі зони". Зокрема, угода не містить прямих згадок про гарантії безпеки, на яких наполягала Україна.

Головним пунктом критики з боку опозиції стала відсутність у публічному доступі двох технічних документів, які мають бути підписані на розвиток основної угоди та регулюватимуть, зокрема, управління фондом, розподіл прибутків та відбір інвестиційних проєктів. Заступник міністра економіки Тарас Качка пояснив, що ці деталі будуть прописані в угоді про обмежене партнерство між DFC та українською агенцією з питань підтримки державно-приватного партнерства, а також у статуті фонду.

Видання "Дзеркало тижня" раніше повідомляло, що хоча рада фонду матиме паритетне представництво (по три особи від США та України), у спеціальних комітетах (інвестиційному, адміністративному, з пошуку проєктів) може бути перевага американських представників. Також зазначалося, що українські представники можуть втратити право голосу в разі порушення Україною умов домовленості. Тарас Качка запевнив, що питання розподілу представників у комітетах ще обговорюється.

За словами Юлії Свириденко, якщо українська компанія захоче займатися видобутком, наприклад, літію, і шукатиме інвестора, вона зможе звернутися до Фонду. Фонд матиме пріоритетне право розгляду, і протягом шести місяців компанія не зможе пропонувати іншим інвесторам кращі умови. Міністерка заперечує будь-який політичний вплив на роботу Фонду та інтерес США до українських АЕС чи ГТС в рамках цієї угоди. Аудит діяльності Фонду з українського боку проводитиме Держаудитслужба.

Ратифікація угоди Верховною Радою є важливим етапом, однак подальша імплементація та прозорість ухвалення рішень в рамках новоствореного Фонду будуть ключовими для її успішної реалізації та досягнення заявлених цілей економічного відновлення України.

Більше новин читайте на GreenPost.