Прибічники Пласкої Землі проти кліматичних скептиків: чому теорії змови суперечливі між собою

Автори: Gareth Dorrian & Ian Whittaker, Nottingham Trent University для The Conversation

Теорія Пласкої Землі і думка про те, що людська діяльність не причетна до зміни клімату – дві найпопулярніші на сьогодні теорії змови. Обидві користуються популярністю з кінця 20 століття. Сьогодні 16% населення США кажуть, що сумніваються в науково встановленій формі Землі, тоді як 40% вважають, що кліматичні зміни, спричинені людиною – обман. Але прихильники однієї з цих теорій не обов'язково є прихильниками іншої, хоча обидві часто мотивовані загальною недовірою до влади. Насправді вони регулярно суперечать один одному.

Наприклад, прихильники Пласкої Землі, як правило, не вірять таким організаціям, як NASA, щодо форми Антарктиди, чи взагалі щодо того, що існує південна півкуля. І все-таки президент Товариства Пласкої Землі Даніель Шентон переконаний – мабуть, принаймні частково завдяки інформації НАСА, – що клімат змінюється, і висловлює досить традиційну точку зору щодо цього.

Колишній директор з комунікацій Білого дому Ентоні Скарамуччі (звільнений президентом Трампом після десяти днів на посаді), тим часом вважає, що Земля насправді кругла, але не вірить в антропогенні зміни
клімату.

Такі вибіркові міркування, поширені серед теоретиків
змови, досить часто є непослідовними. Незважаючи на це, ЗМІ, знаменитості та
навіть політики регулярно порівнюють скептицизм щодо зміни клімату з теорією Пласкої
Землі та іншими теоріями змови.

Сфабриковані дані?

Щодо глобальної зміни клімату науковців часто звинувачують у підтасовці даних. Але така критика часто глибоко хибна. Візьмемо, наприклад, тих скептиків, які вважають, що зміни клімату відбуваються, але через природні, а не техногенні, причини. Якщо хтось стверджує, що дані були скомпоновані для відображення потепління там, де його немає, то не можна одночасно стверджувати, що потепління зрештою відбувається, але це природній процес. Або є потепління, або його немає. Так само прибічники Пласкої Землі, які заявляють, що зображення, що показують кривизну Землі, обумовлені формою об'єктива камери, самі вірять у диск, який за визначенням має вигнуту кромку.

Читайте також: Зміна клімату – гаряча тема, а кліматичні інвестиції – холодна

Дійсно, одна з небагатьох спільних рис усіх основних теорій змови, полягає у вірі в те, що вчені та уряди беруть участь у великій змові з невідомих причин.

Основна частина аргументації щодо антропогенної
причини зміни клімату полягає в тому, що спостерігається зростання
температурних крайнощів і влітку, і взимку. Очевидно, що модель Пласкої Землі
не може це підтримати. Насправді найприйнятніша модель Пласкої Землі, яка
стверджує, що Сонце обертається по незмінній круговій орбіті над плоским
диском, означає, що не повинно бути жодних сезонів, не кажучи вже про кількадесятилітні
сезонні крайнощі через зміни клімату. Тим не менш, ось цитата Шентона:

"Зміна клімату – це процес, який триває з початку історії, але, мабуть, існує певна кореляція між недавнім підвищенням світових температур та вступом людини в епоху промисловості".

У цьому випадку президент Товариства Пласкої Землі
правий. Скептики щодо антропогенності зміни клімату, з іншого боку, часто готові
прийняти науку, що стоїть за природними циклами Землі, які вони звинувачують –
замість людської діяльності – у світових погодних умовах. Зрозуміло, ми знову
виявляємо неявну різницю думок між плоскою моделлю Землі та неантропогенною
зміною клімату.

Зрозуміло також, що багато скептиків щодо зміни
клімату вірять у (приблизно) сферичну Землю, навіть якщо лише підсвідомо,
завдяки використанню науково прийнятих глобальних карт при обговоренні даних –
не кажучи вже про те, що ми називаємо це "глобальним" потеплінням (англ.
global від
globe – земна
куля).

А як щодо прибульців?

Якщо уряди та науковці настільки підозрілі та загрузлі
в корупції, тоді як їм взагалі вірити в будь-якому питанні? Де насправді проходить
лінія довіри? Чому людина, яка не довіряє урядам та науковцям щодо форми Землі,
має вірити їм у питанні зміни клімату? Чи щодо викрадень прибульцями; чи щодо
слідів реактивних літаків чи про щось інше?

Але проблема, швидше за все, зникне не скоро. США мають як найвищу кількість віруючих у Пласку Землю, так і найбільше скептиків щодо антропогенних причин змін клімату.  Великобританія не відстає. У США також є велика кількість (понад 50%) політичних діячів, які заперечують техногенні зміни клімату, не кажучи вже про демократично обраного лідера, який вірить у те саме. Є також численні відомі знаменитості, які ставлять під сумнів усталену форму нашої планети.

Можливо, саме науковий метод є головним обмежуючим
фактором в обговоренні результатів з громадськістю. Наука – це не просто
сукупність знань, а метод критичного мислення.

Вчені, за необхідності, повинні повідомляти свої висновки певним чином, орієнтуючись на ймовірності, значення визначеності та довірчі інтервали. Вони можуть виглядати сухими або нікчемними для громадськості. Але, видаючи більш зрозумілі розповіді, ми можемо зробити наукові дискусії з громадськістю більш продуктивними.

У сучасному складному світі соціальних медіа взаємодія вчених із громадськістю є важливішою, ніж будь-коли. На щастя, доступ вчених до тренінгів та заходів з громадської діяльності дозволяє їм повідомляти факти, а не "фейкові новини".

Читайте також: Хто передбачив зміну клімату і магнітних полюсів Землі?