Катастрофи та збитки: що принесе нам річковий канал Гданськ-Херсон (Е40)

Колись світлі і привабливі дніпровські пляжі залиті чорною густою рідиною, масна плівка на воді, усю пляшковану воду у супермаркетах розкуплено, береги встелені дохлими тушками птахів зі зліпленим пір’ям.

Такою буде картина Києва або іншого прибережного міста – Черкас, Запоріжжя, Херсона, Дніпра – коли біля них перекинеться танкер з нафтопродуктами. Це цілком реальна перспектива, адже влада вперто просуває проєкт будівництва міжнародного річкового шляху Е40, який має пройти через Україну-Білорусь-Польщу. В Україні для його існування мають знищити річку Прип’ять та «покращити» Дніпро. Серед запланованих до перевезення каналом вантажів – нафтопродукти з Мозирського нафтозаводу. Вони хоч і не настільки небезпечні, як сира нафта, але теж отруюють воду та забруднюють береги. Сиру нафту поки що вигідніше пригнати у порт «Південний», а звідти – перекинути нафтопроводом "Одеса-Броди-Мозир". Перший танкер з азербайджанською нафтою прибув на Одещину ще навесні. Але це поки що – нафтопроводом. Не факт, що після будівництва Е40 комусь не захочеться пропустити танкер уверх Дніпром.

Довідка: одна тонна нафти утворює на поверхні пляму площею 12 км².

Але навіть якщо розіб’ється не танкер, а суховантажне судно – біди не уникнути. Дизель з паливних баків теж завдасть чималої шкоди. Такі аварії вже траплялися, хоча і не під самими відпочинковими зонами чи біля водозаборів. Наприклад, самохідна баржа “Олександр Житник” затонула у Каховському водосховищі у 2017 році. На місці аварії утворилася пляма з нафтопродуктів довжиною 6 кілометрів і шириною 50-100 метрів.

Хтось скаже, що є технології збору розлитої нафти, що є Державна служба з надзвичайних ситуацій тощо. Ну є, і що? Танкер «Делфі» прибирали з пляжів Одеси вісім місяців. А що ми будемо пити весь цей час? Скільки заплатимо за очистку води? Адже на відміну від Європи і Білорус, де підземні водозабори, ми п’ємо з поверхневих джерел, з річок.

Забули про заповідники

Можливі збитки від аварій, від забруднень не пораховані авторами та лобістами проєкту Е40, зокрема це видно з техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проєкту, розробленого консорціум, очоленим Морським Інститутом (м. Гданськ, Польща) у 2015 році. Тоді ЄС виділив майже мільйон євро на попередню оцінку ідеї каналу. Значна частина суми пішла якраз на це ТЕО, яке виявилося просто-напросто халтурним.

Наприклад, опис можливого впливу на українські природоохоронні території вмістився… на одній сторінці. До цього опису, наприклад, чомусь не потрапив Канівський природний заповідник, розташований безпосередньо на березі Дніпра. Частину території заповідника складають острови. Це дуже цінні території. Наприклад, на острові Круглик за даними заступника директора заповідника Віталія Грищенка, розташована колонія чапель, яка налічує понад 300 гнізд.

«Екосис­теми заплавних ост­ровів заповідни­ка науковці від­носять до ета­лон­них, оскільки після створен­ня на Дніпрі кас­каду водосхо­вищ подібних ост­ровів практич­но не залишилося. Знач­ний інте­рес для науковців ста­новить перебудова при­род­ної еко­сис­теми Зміїних ост­ровів, спричинена підтоплен­ням ост­ровів водами Канівсько­го водосхо­вища. Тут велику час­тину території зай­мають вікові дуби й сосни з багатими підліском і трав’яним покри­вом. У типові ком­плекси інтенсив­но все­ляються болотні види – на одній ділянці мож­на зустріти сон-тра­ву, оче­рет і кон­валію», - зазначає Віталій Грищенко.

Але автори проєкту Е40 навряд чи про це знають. Вплив свого дітища на заповідник, на його мешканців вони не досліджували і не обраховували. А дарма.

«Ве­лике зна­чен­ня має заповідник як місце відпо­чин­ку птахів під час їх сезон­них міграцій. Що­року на Дніпрі біля заповідних ост­ровів зимує до 30 осо­бин орлана-білохво­с­та, а з 1996 року цей птах почав гнізди­тися в заповідни­ку. На про­льоті трапляється чор­ний лелека, неодноразово помічені змієїд і балабан. На ост­рові Круг­лик утворилась велика колонія – до 300 гнізд чаплі сірої. Во­сени в затоках і затоп­леному лісі на цьо­му ост­рові мож­на побачити зграї качок, куликів, мар­тинів. За­вдяки такій популяр­ності серед пер­натих заповідник отримав міжна­род­ний ста­тус IBA (Impornant Bird Areas) – територій, важ­ливих для охо­рони птахів», - інформує Віталій Грищенко.

Економісти проти халтурників

ТЕО проєкту Е40 було проаналізоване білоруськими фахівцями трьох об’єднань: «Бізнесовий союз підприємців і промисловців ім. проф. М.С. Кунявського», «Республіканський союз промисловців і підприємців», «Білоруська науково-промислова асоціація. Цей аналіз показав числені прорахунки та відверті помилки авторів ТЕО. Зокрема, заступник директора Спілки підприємців та роботодавців ім. професора М.С. Кунявського Алесь Герасименко наголосив, що цей водний шлях буде неконкурентоспроможним з автомобільним та залізничним транспортом, якщо не буде субсидуватися. Тобто – аби якось змусити працювати та підтримувати у робочому стані усю цю величезну споруду, доведеться не тільки заплатити за будівництво, а й за ремонти, за поточну експлуатацію тощо. Чи згодні українці на це?

(українські субтитри доступні за налаштуванням)

«Уряди повинні зосередитись на економічно вигідних альтернативах водного шляху, таким як модернізація існуючої дорожньої та залізничної інфраструктури», - вважає Алесь Герасименко.

Будуватися канал буде державним коштом, тобто за наші з вами гроші, за наші податки. А користуватися ним і отримувати вигоду будуть приватні фірми.

«Позики на будівництво каналу будуть братися під державні гарантії. Тобто повертати їх доведеться, ймовірно, з Державного Бюджету, з податків, які платить кожен українець. До того ж нам доведеться усім разом заплатити за пом’якшення наслідків впливу каналу на довкілля та ліквідацію непередбачуваних екологічних збитків. Виникає природнє запитання, навіщо нам така перспектива?» – зазначає експерт Національного екологічного центру (НЕЦУ) з питань сталого розвитку Олександр Гусєв.

Затопить два Києва

А ще ми заплатимо за заходи, які – не найефективнішим способом – будуть компенсувати негативний вплив будівництва.

«Очікувана шкода довкіллю цього масштабного будівництва  суттєво недооцінена. Е40 вплине на життя близько 28,7 млн людей, які мешкають на площі близько 393 тис. км². У Польщі та Білорусі під затоплення потраплять загалом близько 1900 км², які переважно лежать у долинах річок Вісла та Прип’ять. Ці цифри є у ТЕО проєкту, але мало хто розуміє, що це площа двох таких міст, як Київ», - говорить експерт НЕЦУ з питань зміни клімату Георгій Веремійчик

На сьогодні річка Прип’ять, яку хочуть сплюндрувати лобісти Е40, є найкраще збереженою річкою України, найбільш природною, цінною.

«Не можна допустити, щоб Прип’ять повторила долю Дніпра. На Славутичі водосховищами затоплено близько 7 тис. км² цінних земель, це дорівнює половини території такої країни як Чорногорія! Річка Дніпро втратила статус річки, та перетворена у систему штучних озер, які безперервно замулюються. Таких самих змін зазнає річка Прип’ять, у разі здійснення проєкту Є40», -  додає Георгій Веремійчик.

Доктор економічних наук, професор Одеського державного екологічного університету, провідний науковий співробітник Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України Олег Рубель водний транспорт як такий оцінює позитивно. Зокрема, він вважає, що такий транспорт має переваги перед наземними видами транспорту у випадку транспортування багатотонних та великогабаритних вантажів Але щодо проєкту Е40 має кілька застережень.

«Проєкт Е40 не включений до переліку проєктів, які плануються до впровадження ЄС. Впевнено не можна сказати– це добре, чи погано. Потрібно правильно оцінити реальний стан транспортної інфраструктури річки Дніпро та обсяг інвестицій, які необхідні для її модернізації, щоб забезпечити водний шлях класу Е40», - говорить Олег Рубель.

Крім того варто враховувати, що утримання водного шляху дорого коштує.

«Вартість днопоглиблення річки Дніпро може сягати одного млрд. гривень щорічно. Звідси обсяги вантажопотоку мають бути правильно оцінені, щоб не помилитися в економічних розрахунках», - додає Олег Рубель.

Тож висновок однозначний: проєкт Е40 наразі не демонструє жодних економічних переваг, економічної доцільності, ТЕО зроблено халтурно і наразі застаріло. А шкода для довкілля взагалі не оцінена ні фактично, ні економічно.

Як ми вже повідомляли, канал Балтика-Чорне море (Е40) відкриє шлях чужорідним видам.