У заході взяли участь українські та іноземні урядовці, міжнародні експерти, представники бізнесу й громадянського суспільства, а також українські переговірники та керівники міжнародних організацій. Головною темою стала реалізація кліматичної політики України у 2026 році як одного з ключових елементів зеленої відбудови.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев наголосив на стратегічній важливості присутності України на COP30. За його словами, пріоритет наступного року — «перетворити плани та зобов’язання перед міжнародними партнерами на практичні інструменти для економічного розвитку та стійкості України».
Заступник Міністра Павло Карташов детально окреслив плани Уряду на 2026 рік. Серед ключових кроків — практичний запуск Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку, розширення секторів і модернізація технічного функціоналу системи МЗВ, створення Секретаріату Науково-експертної ради та впровадження кліматичної освіти.
У блоці адаптації та прозорості заплановано затвердження Стратегії з адаптації до зміни клімату, розробку галузевих і регіональних програм адаптації, подання Дворічного звіту про прозорість до РКЗК ООН, щорічного Кадастру викидів за 1990–2024 роки та запуск механізмів прозорого кліматичного фінансування як основи для інвестицій у зелену відбудову.
У частині міжнародної інтеграції Уряд зосередиться на прискоренні імплементації законодавства ЄС, просуванні механізмів компенсації кліматичних збитків, завданих агресією рф, реалізації Global Methane Pledge та імплементації Кігалійської поправки до Монреальського протоколу.
Голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко наголосив на необхідності системної просвітницької роботи з населенням і бізнесом. Він підкреслив, що кліматична політика має сприйматися як невід’ємна складова відновлення України, а не формальне виконання зобов’язань.
Під час панельних дискусій учасники поділилися досвідом участі у COP30 в Бразилії — від організаційних викликів до дипломатичної роботи та інформаційного протистояння з російськими делегаціями. Наголошувалося, що присутність України на міжнародних майданчиках — це можливість говорити від першої особи про війну, втрати, здобутки та стійкість країни, а також формувати довіру до України як надійного партнера навіть за найскладніших умов.
Забруднення, які спричиняє російська агресія, відчуває не лише Україна. Екологічні наслідки війни відчуває вся наша планета. Та попри це Україна залишається відданою міжнародним екологічним зобов’язанням.
Серед ключових результатів участі України у COP30:
понад 30 подій в Українському павільйоні за участі світових високопосадовців та експертів;
близько 30 двосторонніх зустрічей із міжнародними партнерами;
близько 700 згадок про Україну у провідних світових медіа та соцмережах із загальним охопленням понад 2 млрд переглядів;
блокування українськими переговірниками звітів росії з даними про викиди з тимчасово окупованих територій України.
Водночас учасники наголосили на потребі більш завчасної та ресурсної підготовки до таких заходів, що потребує активнішої підтримки з боку бізнесу.
У дискусійній панелі «Навіщо українському бізнесу участь в COP» взяли участь представники Глобального договору ООН в Україні, ДТЕК, Федерації роботодавців України, МХП, «Епіцентр К», «Нафтогазу», Kernel, Європейської Бізнес Асоціації та інших компаній.
Попри назву панелі, питання «навіщо» фактично не обговорювалося — його актуальність для бізнесу є очевидною. Учасники зосередилися на практичних кейсах, власних пропозиціях та створенні умов для максимально ефективної участі України у глобальному кліматичному діалозі.
Захід Post COP30 у Києві продемонстрував: для України кліматична політика — це не лише міжнародні зобов’язання, а інструмент економічної стійкості, відбудови та інтеграції до ЄС. Успіх наступного етапу залежатиме від здатності держави, бізнесу й суспільства спільно перетворювати задекларовані цілі на реальні рішення.
Фото надані організаторами події
Довідково
COP30 (Conference of the Parties 30) — це 30-та Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), головна щорічна кліматична подія світу.
Цього року Україна вчетверте розгорнула національний павільйон на Конференції і в черговий раз нагадала світу про довгострокові екологічні наслідки агресії Росії проти України. Екологічні збитки вже оцінюються майже у 6 трильйонів гривень.
Ключові теми СОР30 — кліматичне фінансування, поступова відмова від викопних джерел енергії, розвиток відновлюваної енергетики, захист лісів та біорізноманіття.
Нагадаємо, про підготовку до СОР30 в Белені, Бразилі, GreenPost писав тут
Більше новин читайте на GreenPost.