Понад 300 тис. км забруднено боєприпасами — це майже як площа Харкова: експерти розповіли, що робити з відходами війни

Через російський терор обсяг відходів руйнації в Україні вже можна порівняти з кількістю твердих побутових відходів, що в середньому утворюються в країні за рік. А це близько 10-12 млн т. Що з ними робити й наскільки небезпечними вони є — розбиралась «Рубрика».

У чому проблема?

Від початку повномасштабної збройної агресії російські війська завдали по українських об'єктах майже 5 тис. ракетних і майже 3,5 тис. авіаційних ударів. Крім цього, окупанти завдали майже 1,1 тис. ударів із застосуванням безпілотників. Майже третину території України наразі заміновано. Йдеться і про звільнені, і про тимчасово окуповані території.

Станом на 7 жовтня було зафіксовано 94 596 зруйнованих об'єктів інфраструктури у різних регіонах України. З них у Київській області — понад 25 тис., у Донецькій — понад 20 тис., у Харківській — понад 9 тис. Зокрема, зруйновано понад 74 тис. житлових будинків. І щодня додаються нові об'єкти, оскільки російські обстріли тривають. 

Небезпека від залишків ракет, бронетехніки, мін, гільз та інших виробів з металу

«Ракети страшні не лише тим, що знищують цілі будинки. Навіть коли ракету збивають у повітрі, вона розлітається на маленькі часточки, а отруйні речовини, які вона містить у собі, все одно потрапляють у навколишнє середовище», — каже Юлія Мархель, лідерка Всеукраїнського молодіжного руху "Let`s do it Ukraine".

Експерка пояснює: однією з найбільш отруйних речовин у ракеті є гептил. Цей компонент пошкоджує слизові оболонки, центральну нервову систему й органи дихання, а при великій концентрації призводить до втрати свідомості.

«Так впливають ракети на людину, а уявіть, що станеться з ґрунтом і водою. Тому місця, куди впали уламки ракет, потрібно одразу знезаражувати, а залишки ракет і палива правильно утилізовувати. В іншому випадку це призведе до екологічної катастрофи. Деяку знищену техніку забирають правоохоронці, адже вони служать речовими доказами у кримінальних справах злочинів Росії проти України», — говорить Юлія Мархель.

Юлія додає, що ракети шкодять не лише українському довкіллю. Вони впливають на екосистему цілої планети, адже під час запуску ракети утворюються велика кількість відходів, таких як паливо, холодильні рідини й інші хімічні речовини. Боєприпаси, які залишилися після війни, можуть містити небезпечні хімічні речовини — токсичні метали, вибухонебезпечні речовини й інші сполуки.

Гільзи найчастіше виробляються зі сплавів кольорових металів або зі сталі. Забруднення металами може мати різні наслідки для ґрунтів. Наприклад, може знизитись рівень поживних речовин, які необхідні для рослинного росту. Крім того, забруднені металами ґрунти можуть втратити свою здатність утримувати воду та повітря, що також може вплинути на рослинне життя. Надмірна кількість металів у ґрунті також може мати негативний вплив на мікроорганізми, що живуть у ньому, та на фізико-хімічні властивості ґрунту. Якщо ці компоненти потрапляють у землю та перебувають там довгий час, то, фактично, це вже мертва земля. 

Питання мінної безпеки в Україні було актуальним вже давно. Раніше це були нерозірвані снаряди з часів Другої світової війни, потім ситуація ускладнилася з початком війни на Сході України й врешті можна лише уявити, скільки мін та снарядів залишиться на нашій землі після завершення повномасштабної війни. За даними ДСНС, понад 300 тис. км² забруднено боєприпасами. Це приблизно як площа Харкова. На звільнених територіях у ліси, наприклад, почали повертатися тварини. Вони зачіпають міни, ті вибухають. Як результат ще й утворюються лісові пожежі. Крім того, під час вибуху у повітря вивільняється безліч токсичних речовин. А якщо міни лежать багато років у землі, вони іржавіють і забруднюють ґрунти. 

Небезпека від медичних відходів, які залишаються на полі бою

«Звісно, нашим захисникам під час бойових дій зовсім не до правильної утилізації медичних відходів, і це зрозуміло. Найголовніше — вижити, а про довкілля уже згодом подбаємо ми, екологи, екоактивісти та просто небайдужі українці. Зараз ніхто не буде ходити лісами або полями та збирати ці відходи. Але якщо говорити про медичні відходи, якщо вони не обробляються й не утилізуються належним чином, то можуть становити серйозну загрозу довкіллю та здоров'ю людей. Медичні відходи містять потенційно небезпечні біологічні та хімічні речовини, які можуть впливати на довкілля та людське здоров'я», — стверджує Юлія Мархель.

Руїни будинків

Олена Казанська, громадська активістка та представниця ініціативи "KyivGreenCity", стверджує, що коли руйнуються бетонні конструкції є багато ризиків забруднення, адже ми всі розуміємо, що будівлі, які руйнуються, не пусті — у звичайному будинку є багато небезпечних речовин, серед яких ртутні термометри, ліки, газові балони чи конструкції, які часто містять азбест та поліхлорбіфеніли. 

Яке рішення?

Щоби зрозуміти, яким чином буде відбуватися відновлення територій після перемоги, необхідно розділити цей процес на умовно два великі етапи: з урахуванням короткострокової та довгострокової перспективи. 

У короткостроковій перспективі Україні варто зосередитися на усуненні та зменшенні безпосередніх ризиків для здоров'я людей і довкілля. Підготовка та проведення комплексних заходів з очищення довкілля, особливо пов'язаних зі збором, безпечною утилізацією та переробкою величезної кількості військових та інших відходів, допоможе зменшити безпосередні ризики для здоров'я людей. Також виникне нагальна потреба у ремонті та відновленні більш ефективної екологічної інфраструктури, яка забезпечить постачання безпечної питної води, адекватну санітарію та належний збір, зберігання і переробку відходів. При визначенні пріоритетності дій слід враховувати наявний і потенційний вплив на здоров'я людей.

Заступник керівника Офісу Президента наголосив, що попри бойові дії, які тривають, держава не може зволікати з відновленням житла на деокупованих територіях, адже люди не можуть зимувати у зруйнованих домівках. Для швидкої відбудови критично необхідної інфраструктури за дорученням Президента України Володимира Зеленського та керівника Офісу Глави держави Андрія Єрмака розроблено Fast Recovery Plan. До нього включено понад 38 тис. конкретних об'єктів з адресами. Нині коштом державного бюджету розпочато відновлення лише понад 11 тисяч об'єктів. Тобто ремонтують усього 13 % від необхідного.

Анастасія Скок, екологічна директорка ГО "SaveDnipro", переконана, що більшість будівельного сміття повторно використовується у будівництві. Іноді з нього закладають деякі частини фундаменту, доріг або конструкцій. 

З метою залучення фіндопомоги від іноземних урядів, агентств і міжнародних організацій було ухвалено рішення про створення Фонду відновлення України — фінансової інституції, яка має стати інструментом для прозорого отримання й ефективного використання міжнародної допомоги для відбудови інфраструктури в Україні.

У довгостроковій перспективі післявоєнний процес економічного розвитку має бути використаний для фундаментальної трансформації України до «зеленої» економіки з нульовим рівнем викидів парникових газів. Зелений перехід забезпечить більшу економічну ефективність, вищу конкурентоспроможність України на європейському та світовому ринках і добробут її населення.

Екологічні норми, стандарти та технічні правила, а також докорінна трансформація системи регулювання є ключовими для забезпечення ефективного досягнення екологічних цілей при одночасному зменшенні адміністративного тягаря та бар'єрів для інвестицій та інновацій.

Україні також слід продовжувати модернізацію природоохоронних установ на національному та регіональному рівнях, аби забезпечити високу адміністративну спроможність планувати та впроваджувати заходи з екологічно сталого відновлення, а також здійснювати регулювання у прозорий, професійний та орієнтований на кінцевий результат спосіб.

Чи точно це спрацює?

Після нашої перемоги та звільнення земель ми повинні мати комплексні програми щодо очищення цих територій та їхнє відновлення. Частиною таких програм будуть регіональні плани управління відходами, в рамках яких експерти аналізуватимуть стан забруднення відходами, напрацюють заходи з очищення територій від різних категорій відходів, а також визначать джерела фінансування такої діяльності, оскільки очистити таку територію від величезної кількості відходів буде досить коштовно.

«Прямо зараз у розробці десятки програм про те, що робити з екологічними наслідками російського вторгнення. Перші напрацювання вже є — наприклад, Державна екологічна інспекція (ДЕІ) напрацювала методику оцінки збитків довкіллю від бойових дій. З часом, разом із нашими міжнародними партнерами, будуть напрацьовані механізми для роботи з наслідками війни, що будуть відповідати директивам ЄС, які Україна у себе імплементувала», — каже Анастасія Скок.

Щоб утилізувати ракети, варто розуміти, за яким принципом це відбувається. Юлія Мархель зазначає, що процес є досить складним і зазвичай він складається з таких етапів:

1. Розкриття ракети: з польотного обладнання ракети вилучають інформацію та знищують її залишки. Цей процес включає демонтаж різних компонентів, зокрема електроніки, твердопаливних двигунів та інших важливих частин.
2. Розрізання: ракету розрізають на частини, які можна переробити.
3. Рециклінг: цей метод полягає в перетворенні матеріалів із ракет на нові вироби. Наприклад, металеві частини можуть бути перетворені на металеві злитки, а кевларові наповнювачі — на тканину для захисного одягу.
4. Захоронення: якщо утилізація не є можливою, ракету можуть захоронити на спеціальних територіях для зберігання небезпечних відходів. Ці території повинні відповідати вимогам з охорони довкілля.

«Утилізація спаленої військової техніки досить подібна до процесу утилізації залишків ракет. Спочатку цю техніку демонтують і вилучають із неї усе, що можна використати повторно чи переробити. Це можуть бути електронні компоненти, металеві деталі й інші матеріали. А далі, знову ж таки, усе, що не можна утилізувати, переробити або використати повторно — захоронюють», — каже Юлія.

Щодо переробки мін, лідерка молодіжного руху додає, якщо вони чи інші нерозірвані снаряди знешкоджуються спеціальними службами, то потім їх утилізують правильно: спочатку залізо й інші металеві деталі зі снарядів збирають і переробляють на спеціальних підприємствах, що займаються переробкою металевих відходів. Відходи, які не підлягають переробці, можуть бути зібрані та знешкоджені спеціальними службами, що займаються підривно-розміновувальними роботами. Якщо залишки розірваного снаряду містять небезпечні хімічні речовини чи токсичні відходи, то їх видаляють з місця розриву та знешкоджують відповідно до встановлених правил.

Першим етапом утилізації медичних відходів після перемоги стане їхній збір і сортування на матеріали різних фракцій (пластик, тканина з залишками органічної речовини, гума, метал тощо), а пізніше їх утилізація. Проте Олена Казанська стверджує, що якраз з останнім пунктом в Україні не все було налагоджено і до війни.

«Щоб цивільні люди правильно утилізовували медичні відходи, повинні бути встановлені спеціальні контейнери та побудовані заводи з подальшої утилізації всіх медичних речовин. Якщо ж їх немає, то ці відходи потрапляють на стихійні сміттєзвалища, а потім у ґрунти. Тому поки доля медичних відходів незрозуміла. Іншою проблемою є те, що багато заводів для утилізації були зруйновані за час вторгнення, а для побудови нових піде 3-5 років», — говорить вона.

За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, Уряд вже встановив чіткий алгоритм, що і як робити з будівельними відходами. Адже будівельне сміття, що утворилося внаслідок руйнувань від вибухів та обстрілів, відрізняється від «класичного» будсміття, воно складається з залишків різних за структурою й походженням матеріалів, і це ускладнює його ресайклінг.

Зі слів Юлії Мархель, залишки зруйнованих будівель можна розділити на повторне використання та вторинну переробку. Наприклад, металеві матеріали можуть бути переплавлені, а бетонні матеріали можуть бути перероблені для використання в нових будівлях. Якщо залишки зруйнованих будинків не підлягають повторному використанню чи вторинній переробці, вони повинні бути утилізовані на спеціалізованих заводах.

На деокупованих територіях, наприклад, у Київській області, ще влітку утворили 50 локацій, куди централізовано звозили відходи руйнації. Там їх сортували, щоб надалі переробити. Деяке сміття подрібнювали та повторно використовували для відновлення доріг або зведення тимчасових переправ. 

Важливо, щоб регіони правильно організували цю роботу. Механізм працює наступним чином: громади звозять відходи руйнації у місця тимчасового складування, де далі відбувається їхнє сортування, виокремлюються небезпечні, будівельні відходи тощо. Будівельні відходи подрібнюють для повторного використання. 

Утилізація наслідків війни, безперечно, лише чекає на нас. Однак цей процес варто розпочинати вже зараз. Аби навчитися, варто глянути на успішні приклади з минулого. Наприклад, повоєнна відбудова британського міста Ковентрі, яке було повністю зруйноване після Другої світової війни, тривала 20 років, процес активно обговорювали влада та ЗМІ. Після цього місто пережило економічний бум у 60-х.

Раніше ми розповідали, що російськими військовими зруйновані житлові об’єкти, й утилізацію цих відходів можуть покласти на населення — експерт.