Повномасштабне вторгнення Росії в Україну висунуло на передній план існуючу напруженість щодо управління Арктикою. Про це заявив Клаус Доддс, виконавчий декан Школи наук про життя та навколишнє середовище, професор геополітики Роял Холлоуей Лондонського університету.
Науковець наголосив, що Росія вже звернулася до КНР, Індії й інших країн щодо важливих інвестицій, передачі технологій і частки ринку після санкцій, накладених на неї після 2014 року. І сьогодні, сприяючи розвитку своєї величезної півночі, Росія залишається залежною від зовнішніх партнерів.
Експерт говорить, що агресія Росії проти України у 2022 році спровокувала інші арктичні держави (Канаду, Данію/Гренландію, Фінляндію, Ісландію, Норвегію, Швецію та Сполучені Штати (США)) припинити співпрацю під егідою Арктичної ради, випадково в той час, коли її головою була Росія. Половина Арктичного регіону є російською, і без участі Росії інші, зокрема КНР, стверджують, що Арктична рада не є легітимною.
«Країни БРІКС довели свою цінність для Росії, коли справа стосується Арктики. КНР вкладає значні кошти в арктичні енергетичні проекти, розташовані в Росії; найбільшим покупцем російської нафти є Індія; Бразилія неоднозначно поставилася до агресії Путіна (і висловила зацікавленість стати спостерігачем в Арктичній раді), а Південна Африка офіційно залишається «нейтральною» та продовжує співпрацювати з Росією в питаннях Антарктики. Однією з очевидних сфер інтересів Росії, якщо буде відновлено співпрацю в Арктичній раді, було б розширення кола держав-спостерігачів, можливо, включивши всі країни БРІКС», — припускає Клаус Доддс.
Тимчасом нищать культурну спадщину, споюють людей і отруюють Арктичний простір: російські реалії вражають.