Над дахом Сенатського палацу у Москві, розташованого біля Кремля, вибухнув невідомий безпілотник. Російська сторона звинуватила в ударі Україну, Київ у відповідь заявив, що не володіє інформацією про нічні удари та вважає їх нагнітанням ситуації перед парадом 9 травня. «Дзеркало» розповідає, що відомо зараз і які несподівані висновки можна зробити з цього інциденту.
Прес-служба президента Росії заявила, що в ніч проти 3 травня було зроблено спробу завдати удару двома безпілотниками по резиденції Володимира Путіна в Кремлі. Дрони вдалося збити «із застосуванням систем радіолокаційної боротьби», жертв і матеріальних збитків немає.
Ще вночі 3 травня в Телеграм-каналі одного з районів Москви повідомляли про вибух біля Кремля, причому розповідали, що «бавовна по силі була схожа на гуркіт грому». На відео, що з'явилося пізніше, видно, що безпілотник долітає до даху Сенатського палацу, де розташована одна з резиденцій Путіна, після чого слідує вибух (дах спалахує, але руйнувань немає).
Згодом з'явилося ще одне відео влучення того ж безпілотника в дах, а потім із повідомлень російських держЗМІ стало відомо, що ще один БПЛА завдав удару через 16 хвилин після першого — його уламки впали на території Кремля.
В Офісі президента України повідомили, що не мають інформації про атаки на Кремль, і назвали подію нагнітанням ситуації.
У мережі також поширилося відео, на якому чітко видно силуети людей, які піднімаються на баню палацу під час вибуху. Що вони там робили, невідомо.
Прес-служба Кремля стверджує, що безпілотник вдалося нейтралізувати «за допомогою радіолокаційної боротьби» (РЕБ). Ідеться, швидше за все, про пристрої, за допомогою яких спрямованим радіовипромінюванням дрон може бути перехоплений. При цьому він може навіть вибухнути — існують системи РЕБ, спрямовані не на перехоплення управління безпілотником, а на випалювання його електроніки (по суті, це НВЧ-випромінювання, як у мікрохвильовій печі, але спрямоване на манер променя). Така дія теоретично може призвести до того, що в ланцюг електропідривника на дроні буде поданий струм і вибух.
Утім, цілком можливо, що безпілотник просто долетів, куди планували його творці, і вибухнув. Адже перехоплення дрона за допомогою РЕБ, коли він уже фактично врізається в дах палацу на території комплексу урядових будівель — це вже досить пізно. Тому більш реалістичною виглядає друга версія — принаймні один із двох дронів, який потрапив на відео, не був збитий.
Орім того, можна припустити, що вся історія з ударом — інсценування російської влади. Однак підтвердити чи спростувати цю версію зараз неможливо.
Якщо виходити з того, що удар не був інсценований, то інцидент демонструє деяку безглуздість встановлення на даху будівель у Москві зенітних ракетно-гарматних комплексів малої дальності «Панцир-С1». Нагадаємо, озброєння почали затягувати на московські дахи 19 січня, а один із «Панцирів» поставили прямо на будівлю Міноборони Росії, розташовану на набережній Фрунзе.
Так от від цієї будівлі до Кремля — близько 4 км. «Панцир» може збивати повітряні цілі на дистанції до 20 км, тож для нього захист Кремля та Сенатського палацу від ударів з повітря — це теоретично досить проста справа.
Та на практиці ми маємо безпілотник, який без перешкод дістався свята святих російської адміністрації, і ніхто, судячи з відео, навіть не спробував його збити. Ймовірні причини такі:
У разі ж, якщо «Панцир» нездатний перехопити над Москвою не найменший дрон із вибухівкою (великі розміри БПЛА видно на відео), виникає закономірне питання: навіщо ці комплекси на дахах взагалі встановлювалися. Крилатих ракет, літаків і гелікоптерів ні Україна, ні хтось інший на Москву не відправляє. Поки всі відомості про те, що десь у районі Москви помічений, перехоплений або вибухнув літаючий об'єкт, стосувалися виключно дронів. Утім, можна припустити, що «Панцирі» бережуть на важливіший випадок, на кшталт масованої атаки.
Що ж до людей на даху палацу, то це, швидше за все, випадковість. 9 травня заплановано парад на Красній площі перед Кремлем. Підготовчі роботи ведуться ще з кінця квітня усі попередні дні та ночі, і на різних будинках на цій території цілком можуть бути люди й у темний час доби. Також можливо, що ці особи могли чергувати поблизу протидронних рушниць і вийшли на дах за сигналом про поміченого безпілотника, щоби спробувати його збити, але поки що підтвердити чи спростувати це (як і те, чи був БПЛА підірваний дистанційно чи підірвався сам) ми не можемо.
Нагадаємо, «спецоперація йде за планом, це все фейки»: навіщо насправді встановили ППО на московських дахах.