Пандемія COVID-19 може змінити світовий енергетичний баланс

За висновками Міжнародної енергетичної агенції (МЕА), пандемія Covid-19 стала найбільшим шоком для глобальної енергетичної системи за більш ніж сім десятиліть. Очікується, що наслідки пандемії призведуть до рекордного щорічного скорочення викидів вуглецю майже на 8%. При цьому сектор відновлюваної енергетики – єдиний, що зростатиме у 2020 році та найшвидше відновиться після закінчення кризи.

У квітні МЕА опублікувала «Глобальний Енергетичний Огляд 2020 року. Вплив пандемії COVID-19 на глобальне енергетичне споживання та викиди CO2».

Прогнози, надані в Глобальному енергетичному огляді, засновані на припущені, що у наступні пів року країни будуть поступово послаблювати соціальні обмеження, спричинені пандемією, та працювати на відновлення економік.

Експерти МЕА відмічають, що:

• Повна соціальна ізоляція привела до зниження попиту на електроенергію на 20%. Загалом, у 2020 році прогнозований попит на електроенергію скоротиться на 5%, що є найбільшим показником з часів Великої депресії 1930-х років.
• Попит на енергію у 2020 році скоротиться у світі на 6%. В абсолютному вираженні подібне скорочення попиту еквівалентно загальному обсягу енергоспоживання в такій країні як Індія, третій у світі економіці за розміром споживання енергії.
• В країнах з розвиненою економікою відбудеться найбільше зниження попиту. В цілому, попит впаде на 9% в Сполучених Штатах і на 11% в Європейському союзі. Подальші рівні попиту на енергоносії залежатимуть від жорсткості соціальних обмежень в країнах. До прикладу, експерти МЕА виявили, що кожен новий місяць соціальної ізоляції знижує щорічний глобальний попит на енергію приблизно на 1,5%.

У 2020 році рекордно розвиватимуться саме низьковуглецеві джерела енергії, які мають досягнути 40% генерації електроенергії в глобальній енергетичній системі.

Продовжуватиметься збільшення виробництва електроенергії шляхом вітрової та сонячної генерації, з потужностей зведених у 2019-му та на початку 2020 року.

Зростання «зелених» потужностей буде нижчим, ніж в попередні роки. Проте ВДЕ залишаються єдиним джерелом енергії, що найменше постраждало від пандемії й що найшвидше відновиться після закінчення кризи.

В результаті цих тенденцій – головним чином скорочення споживання вугілля і нафти – глобальні викиди вуглекислого газу, пов'язані з енергетикою, у 2020 році скоротяться майже на 8%, досягнувши свого найнижчого рівня з 2010 року.

«Ця криза вкотре підкреслила залежність сучасного суспільства від надійного та гнучкого електропостачання, – впевнений Виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль – Але ми не повинні сприймати це, як норму. Від урядів знадобиться значне залучення інвестицій та розумна адміністративна політика».

Експерти МЕА, дослідивши теоретичний розвиток економік країн за умови подальшого послаблення карантинних обмежень та поступового відновлення економік, спрогнозували зміну структури споживання електроенергії у будні дні, активний перехід до низьковуглецевих енергетичних технологій, включаючи вітроенергетику, фотоелектрику, гідроенергетику та атомну енергетику, збільшення обсягу виробництва електроенергії коштом відновлюваних джерел енергії.

Результати дослідження та вплив на «зелену» енергетики України читачам GreenPost прокоментувала аналітик Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА). Катерина Книш, керівниця аналітичного департаменту УВЕА, розповіла, що енергетичний сектор України не став винятком і також постраждав від пандемії коронавірусу.

Яким же чином пандемія Covid-19 вплинула на сектор «зеленої» енергетики України загалом, та вітроенергетичну галузь зокрема?

2019 рік закінчився значними досягненнями у розвитку вітроенергетики в Україні. Лише за минулий рік було введено в експлуатацію 637,1 МВт вітроенергетичних потужностей, і Україна зайняла повноправне місце серед країн-членів «Гігаватного клубу», встановлена потужність яких перевищує 1 000 МВт.

Однак, попри настільки активний розвиток вітрової енергетики, у 2020 році темпи будівництва нових вітрових електростанцій можуть сповільнитись через ряд чинників, спричинених пандемією та запровадженням карантинних обмежень, тимчасовим зупиненням переговорів з постачальниками та зміна графіків реалізації проектів

Частина проєктів з ВДЕ, які увійшли у 2020 рік з підписаними договорами з будівництва або які вже перебували на стадії будівництва стикнулися з неможливістю дотримання графіків постачання та монтажу обладнання у зв’язку з логістичними обмеженнями карантину. Як приклад можна навести вітроенергетичні проєкти в Одеській, Херсонській та Запорізькій областях, що перебували на початок пандемії в активній фазі будівництва.

Закриття авіакордонів, зупинення залізничних та автобусних внутрішніх перевезень, закриття на карантин як іноземних, так і національних підприємств з виготовлення та монтажу вітроенергетичного обладнання та невизначеність національного законодавства щодо проведення будівельно-монтажних робіт на момент введення карантину – суттєво змінили графіки реалізації проєктів.

Як тільки карантин, на законодавчому рівні, був визнаний форс-мажорною обставиною, бізнес зіткнувся з масовими повідомленнями підрядників та субпідрядників про настання форс-мажору за договорами генерального підряду, постачання, монтажу, обслуговування та неможливість виконувати свої зобов'язання на невизначений термін. Враховуючи специфіку галузі, рекомендація, надана підприємствам щодо дистанційної роботи, для об’єктів електроенергетики означала призупинення діяльності.

Вплив карантину на термін дії договорів на купівлю-продаж електроенергії

Пандемія коронавірусу вплинула не лише на будівництво об’єктів «зеленої» електроенергетики, а й на їх експлуатацію та подальшу генерацію і продаж електроенергії.

Станом на 2020 рік, на ринку вітроенергетики було укладено договорів на купівлю-продаж електроенергії на загальну потужність 5,5ГВт. Відповідно до чинного законодавства, такий договір припиняє свою дію, якщо об’єкт вітрової енергії не буде введений в експлуатацію протягом трьох років з дати його укладення. Враховуючи специфіку та необхідність великої кількості часу для будівництва вітрової електростанції, укладені договори підпадають під ризик не виконання у визначений термін, а це означає затримку або й повну зупинку реалізації нового вітроенергетичного проєкту. Окрім того, коронавірус значно вплинув на банківський сектор, знижуючи здатність фінансування майбутніх енергетичних проєктів

Закриття на карантин основних споживачів електроенергії

Введення карантину та перехід підприємств на дистанційну роботу спричинили тимчасове закриття підприємств, торгових центрів, аеропортів та інших великих споживачів електроенергії, що призвело до зміни структури споживання електроенергії в енергетичній системі України.

Проте, з іншого боку, масове закриття підприємств, особливо тих, що працюють на викопних джерелах, та припинення активного використання транспортних засобів, вплинуло на скорочення викидів вуглецю не лише в Україні, а й загалом у всьому світі.

Підсумовуючи Катерина Книш зауважила:

«Пандемія коронавірусу значно вплинула на сектор відновлюваної енергетики, зокрема, спричинивши перебої в глобальних ланцюгах постачання необхідного обладнання, ускладнивши ділові контакти, створивши дефіцит робочої сили та скоротивши глобальний попит на електроенергію у світі. Проте, на думку BloombergNEF та Міжнародного Енергетичного Агентства, відновлювана енергетика залишається тим сектором світової економіки, який найшвидше відновиться після закінчення кризи».