Догори
Дати відгук

Нобелівську премію з фізіології та медицини 2026 присудили за відкриття оптогенетики

Лауреати заклали основу нової ери в нейронауці.

4 хв на прочитання05 Жовтня 2026, 15:34
Дайссерот, Гегеман і Нагель отримали Нобелівську премію за світлокеровані нейрони Дайссерот, Гегеман і Нагель отримали Нобелівську премію за світлокеровані нейрони
Поділитись:

Нобелівську премію 2026 року з фізіології та медицини присудили науковцям Карлу Дайссероту, Пітеру Гегеману та Георгу Нагелю за відкриття, що стосуються світлочутливих іонних каналів та оптогенетики.

Новий метод показує, як нервові клітини формують спогади, почуття та поведінку в живому головному мозку, пояснили організатори премії. Дослідники Пітер Гегеман і Георг Нагель відкрили в одноклітинній водорості унікальний білок каналородопсин (channelrhodopsin), а Карл Дайссерот перетворив його на світлокерований перемикач для нервових клітин, пише Нобелівський комітет.

«Лауреати заклали основу нової ери в нейронауці», — стверджують у Нобелівському комітеті.

Упродовж тривалого часу для науки було загадкою те, як головний мозок керує почуттями, поведінкою та функціями всього організму. У XX столітті дослідники почали вивчати, які ділянки мозку впливають на які функції, однак тодішні методи не могли довести причинно-наслідкових зв'язків — зображення мозку залишалося схожим на карту-ескіз, повну знаків питання.

Усе почалося з цікавості Пітера Гегемана, який намагався зрозуміти, як одноклітинна водорість хламідомонада здатна плавати в напрямку джерела світла. На початку 2000-х років він разом із Георгом Нагелем відкрили канал каналородопсин — білок з унікальними властивостями на поверхні клітини: коли на неї потрапляє синє світло, через білок відкривається канал, заряджені іони потрапляють у клітину, створюючи електричний імпульс. Вчені виявили, що після введення білка клітини, незалежно від їхнього типу, ставали чутливими до світла.

Згодом Карл Дайссерот ввів ген каналородопсину в нервові клітини щурів. Після опромінення їх синім світлом йому вдалося викликати відповідний нервовий сигнал — про відкриття він повідомив у 2005 році. Через два роки вченому вдалося змусити цей світлокерований «перемикач» нервових клітин працювати в головному мозку живих мишей. Метод отримав назву «оптогенетика» і швидко набув світового значення.

Завдяки цьому підходу вчені змогли виявити нейронні ланцюги, що відповідають за певні спогади, почуття та форми поведінки, пов'язані з неврологічними та психіатричними розладами. Метод використовують і в клінічній медицині — зокрема для часткового відновлення зору при його порушеннях.

«Оптогенетика докорінно змінила наше розуміння мозку. Щодня з'являються нові відкриття, які допомагають розгадати одну з великих таємниць людства: як працює наш дивовижний мозок», — підсумували організатори премії.

Пітер Гегеман (Університет Гумбольдта, Берлін, Німеччина) — фізіолог рослин, який прийшов до відкриття з несподіваного боку: вивчаючи, як одноклітинна водорость орієнтується на світло, він виявив біологічний механізм, що пізніше ляже в основу цілої галузі нейронаук. Його внесок — це фундаментальне, «чисте» наукове відкриття білка каналородопсину, зроблене без початкової мети створити інструмент для нейробіології. Це приклад того, як базові дослідження у віддаленій на перший погляд сфері (фотобіологія водоростей) дають несподіваний прикладний результат десятиліттями пізніше.

Георг Нагель (Університет Вюрцбурга, Німеччина) — електрофізіолог, який, працюючи в тандемі з Гегеманом, експериментально довів, що відкритий білок функціонує саме як світлокерований іонний канал. Його роль — технічна верифікація механізму: показати, що канал реально проводить іони у відповідь на світло. Це критичний крок, без якого відкриття залишалося б цікавим спостереженням, а не поясненим молекулярним механізмом, придатним для подальшого застосування.

Карл Дайссерот (Стенфордський університет, США) — нейробіолог і психіатр, який здійснив ключовий трансфер технології: переніс ген каналородопсину з водорості в нервові клітини ссавців (спочатку щурів, потім мишей), перетворивши лабораторну знахідку на практичний інструмент. Саме він дав методу назву «оптогенетика» (2006) і довів, що технологія працює в живому мозку ссавця, відкривши шлях до тисяч подальших досліджень по всьому світу. Його внесок — інженерний та концептуальний: поєднання генетики, оптики та нейронаук в один робочий метод, який Nature Methods у 2010 році визнав «методом року».

Загальна логіка нагороди: премія відзначає не одне відкриття, а весь ланцюжок — від фундаментального спостереження (Гегеман) через механістичне підтвердження (Нагель) до практичного втілення і масштабування (Дайссерот). Це типовий приклад того, як Нобелівський комітет цінує саме сукупний шлях ідеї від цікавості до технології, що змінила цілу галузь.

Нагадаємо, торік премію в галузі фізіології та медицини розділили троє науковців — Мері Е. Брунков, Фред Рамсделл і Шимон Сакагучі — за відкриття щодо периферичної імунної толерантності.

Більше новин читайте на GreenPost.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Здоров'я
Зображення з відкритих джерел
Свобода від нікотинової залежності: у світі відзначають Міжнародний день відмови від куріння
3 хв на прочитання13 годин тому
Фото ілюстративне
Нульова толерантність до злочинів проти дитинства на рівні міжнародного права
3 хв на прочитанняВчора
Зображення з відкритих джерел
У світі стартував Всесвітній тиждень обізнаності про антимікробну резистентність
2 хв на прочитанняВчора
Домашній гаджет для догляду за тілом: як оцінити функції та обмеження
Домашній гаджет для догляду за тілом: як оцінити функції та обмеження
5 хв на прочитанняВчора
Повітря як головна цінність: відзначаємо Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень
3 хв на прочитанняВчора
Вакцинація проти вірусу папіломи людини та регулярний скринінг: дії проти раку шийки матки
2 хв на прочитання17 Листопада 2026
Міжнародний день толерантності: чому взаємоповага залишається опорою суспільства
2 хв на прочитання16 Листопада 2026
Між щирим спротивом і маніпуляцією: чому підлітки радикалізуються і хто цим коригує
10 хв на прочитання15 Листопада 2026
Більше з GreenPost
У Верховній Раді створили МФДО «Карпатська інтеграційна ініціатива»: завдання та пріоритети
У Верховній Раді запрацювало міжфракційне об’єднання «Карпатська інтеграційна ініціатива»
2 хв на прочитання3 години тому
Екоінспектори зафіксували незаконну вирубку 139 вільх
У Коростишівській громаді екоінспектори зафіксували незаконну вирубку 139 дерев вільхи
1 хв на прочитання5 годин тому
Фото ілюстративне
Закупівельні ціни на кукурудзу в Україні знизилися через слабкий експорт і здорожчання логістики
2 хв на прочитання6 годин тому
Фахівці екоінспекції долучилися до озеленення рекреаційного пункту на Миколаївщині
Екоінспектори та лісівники висадили сосни і кущі на території рекреаційного пункту на Миколаївщині
1 хв на прочитання7 годин тому
В Одесі затвердили нові тарифи на тепло без підвищення вартості опалення для населення
2 хв на прочитання8 годин тому
Україна затвердила рекомендації щодо збереження біорізноманіття під час відбудови громад
3 хв на прочитання15 годин тому
На Волині попередили про штрафи та відшкодування збитків за незаконну вирубку ялинок
1 хв на прочитанняВчора
Підсумки першого тижня роботи Українського павільйону на COP31
1 хв на прочитанняВчора