23 травня набув чинності закон ЄС про критично важливі корисні копалини, його мета — зниження сировинної залежності від Китаю. Але чи вдасться ЄС забезпечити себе такою сировиною за конкурентними цінами? Про це розповідає Deutsche Welle.
У Біттерфельді-Вольфені (федеральна земля Саксонія-Анхальт, ФРН) хімічне виробництво існує давно. Але незабаром тут з'явиться новий літієвий завод — перший свого роду в усій Європі. На ньому видобуватимуть, перероблятимуть та очищатимуть літій, необхідний для виробництва акумуляторних батарей. Таким чином, новий завод компанії AMG Lithium, німецької дочки американської AMG Critical Materials N.V., має відіграти вирішальну роль у боротьбі Євросоюзу за критично важливу сировину для європейської промисловості (зокрема за літій), яку планується в майбутньому більше не закуповувати у Китаю.
Досягти цієї мети планується до 2028 року, коли, за словами виконавчого директора AMG Lithium Штефана Шерера, вдасться позбутися залежності від Китаю та досягти амбітної мети ЄС — забезпечувати себе самостійно так званою критично важливою сировиною. Крім літію, це фосфор і боксити, а також рідкісноземельні метали, такі як ніобій.
Закон ЄС про критично важливу сировину, який набув чинності 23 травня, є першою комплексною європейською стратегією, що регулює цю сферу. Амбітні цілі, закріплені в ньому, повинні стимулювати видобуток рідкісноземельних металів, а також переробку та вторинне використання корисних копалин.
До 2030 року з річного споживання Євросоюзу не менше 10 % критично важливої сировини має видобуватись усередині ЄС, у самому Євросоюзі мають розташовуватися і не менше 40 % потужностей з його переробки та 15 % потужностей з ресайклінгу. Крім того, не більше 65 % критично важливої сировини має поставлятися до ЄС із будь-якої країни, що не входить до неї — що складно за нинішніх ланцюжків поставок.
«Виходячи з геополітичної конкуренції з іншими великими гравцями, такими як Китай та США, дуже важливо, щоб закон дозволив координувати потреби та запити різних країн-членів ЄС», — зазначила Мелані Мюллер, аналітик берлінського фонду «Наука та політика».
За даними Єврокомісії, всі необхідні країнам-членам ЄС рідкісноземельні метали імпортуються з Китаю. КНР домінує на цьому ринку, самостійно видобуваючи, а також контролюючи переробку й очищення такої сировини. У світлі спроб Євросоюзу диверсифікувати ланцюжки поставок і забезпечити перехід на «зелену» енергетику вплив Пекіна в цій сфері дедалі частіше розглядається як загроза.
«Хоч би про що ми говорили — про чипи для технології віртуальної реальності або осередки для сонячних батарей, — усі зміни в цих галузях залежатимуть від сировини. Літій і рідкісноземельні елементи вже замінюють газ і нафту в серці нашої економіки», — заявила у 2022 році році голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. Щоб досягти своїх нових цілей, держави ЄС мають відкрити нові підприємства гірничодобувної промисловості. До 2030 року не менше 10% сировини, що споживається Євросоюзом, має видобуватися на його території. Нині цей показник становить лише 3%.
Але видобуток критично важливої сировини потребує часу та грошей.
«У середньому на розробку літієвої копальні з моменту її відкриття і до запуску виробництва йде 17 років», — пояснює Еліс Ю, аналітик S&P Global Commodity Insights. За оцінками Штефана Шерера, інвестиційні витрати на виробництво гідроксиду літію на новому родовищі становитимуть від 500 млн до 1 млрд євро.
Перший модуль заводу, що будується в Біттерфельд-Вольфені, коштуватиме близько 140 млн євро, з яких 5 млн виділить уряд землі Саксонія-Анхальт. Однак інвестиції у подібні сировинні проекти утруднені через коливання цін на ринку. Наприклад, ціна на літій з 2022 року впала на 80 %.
«Зараз із дуже великою обережністю вкладають гроші в літієві проекти, тому що за нинішнього рівня цін вкрай складно підготувати інвестиційне обґрунтування», — ділиться Шерер.
Саме тут може допомогти спільна ініціатива влади Франції, Італії та Німеччини: три країни зобов'язалися виділити загалом близько 2,5 млрд євро як держінвестиції. Але цих грошей не вистачить.
«Якщо розглядати ці кошти в перспективі лише для одного літію , то можна говорити про середні інвестиції в мільярди євро, необхідні для досягнення до 2030 наміченої ЄС мети», — вважає Ю.
Але слід також враховувати, що Китай може захотіти взяти участь у проектах на території ЄС і буде готовий стати інвестором.
«Коли ми говоримо про диверсифікацію шляхом послаблення залежності від Китаю, то здебільшого думаємо про припинення імпорту з КНР. Але досі ЄС співпрацює, скажімо, з китайськими інвесторами у виробництві акумуляторів у ЄС. Тож якщо ми розглянемо літій, то чи ЄС також працюватиме з китайським досвідом і капіталом і в цій галузі?» — підсумувала Еліс Ю.
Більше новин читайте на GreenPost.