Ведмеді у лісах Закарпаття не сплять. Фото слідів клишоногого зробили на території Ужанського нацпарку.
В пошуках поживи ця величезна тварина готова проходити немалі віддалі. І, незважаючи, що має “славу” найбільшого хижака, ведмежий раціон більш як на половину рослинного походження. А взимку він споживає все, що вдається знайти і вполювати: м'ясисті кореневища, різних безхребетних і їх личинок, які ховаються від холоду у гнилих пеньках, або під корою дерев, ліщинові і букові горіхи, дикі яблука.
Інколи вдається вполювати козулю або молодого підсвинка.
У природі ворогів ведмідь, фактично, не має. Зберігати свою активність в умовах Ужанського нацпарку ці тварини можуть цілу зиму, за винятком самок, які залягають перед народженням малят у лютому, або при умові суворої, сніжної зими.
Ведмедя бурого Ursus arctos Linnaeus, 1758 включили до списків Червоної книги України ще в 2003 році, у статусі “Зникаючий" вид, якому загрожує зникнення, також занесений до Червоного Списку МСОП ― як “вид із найменшим ризиком” (“Least concern”), до Бернської конвенції, CITES (Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення The Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora) як такий, що підлягає особливій охороні.
На території парку, з його старими гірськими лісами з численними вітровальними, заростаючими ожиною і малиною ділянками, пронизаними гірськими поточинами, рідкісному хижакові ще є достатньо придатних місць для проживання і розмноження та харчів, щоб прокормитись взимку, і турботливої уваги наших інспекторів.