Сиворакша – птах, занесений до Червоної книги України. На Дніпропетровщині він зустрічається вкрай рідко, розповів Суспільному Сергій Педашенко, який зазнімкував птаха.
"Ми їхали по дорозі, вздовж дороги йде лінія електромереж. На дротах побачили птаха, під'їхали ближче, познімали і поїхали собі. А коли верталися, побачили ще декілька штук. Ми нарахували чотири особини. Вони так і живуть – родинами", – розповів містянин.
Сиворакша євразійська (Coracias garrulus) птах ряду сиворакшоподібних. В Україні гніздовий перелітний птах. Трохи менший за голуба. У дорослого птаха в забарвленні переважає яскравий зеленкувато-синій колір, передній край крил — фіолетово-синій.
У позагніздовий період (під час міграції) сиворакші надають перевагу самотності, іноді тримаються парами або перелітають невеликими групками. Політ швидкий, верткий, з повільними помахами крил. По землі пересуваються досить погано. В раціоні переважають наземні комахи: жуки, коники, цвіркуни та сарана. Також поїдають дощових черв’яків, невеликих ящірок, гризунів і жаб.
Птах полюбляє сидіти на електричних стовпах та дротах, гілках, стогу сіна чи береговому обриві, оглядаючи місцевість. Помітивши здобич, він стрімко зривається з місця, атакує з повітря і хапає її міцним дзьобом. Потім птах повертається на своє улюблене місце спостережень. Восени до раціону додаються ягоди.
Загальна чисельність в Україні орієнтовно становить 4–5 тис. пар і зберігає загальну тенденцію до зниження. До 1970-х рр. гніздився по всій території України. Зараз став дуже рідкісним або зник у більшості районів Полісся та Лісостепу; у степовій смузі численніший.
Внесений до Червоної книги України (1994, 2009). Статус — зникаючий.
Більше новин читайте на GreenPost.