Медичний бюджет — 2021 на фініші: на екстрену допомогу та вакцини від COVID коштів забракло
У Раді проголосують, скільки коштів отримає медицина відповідно до держбюджету на наступний рік.
Верховна рада України на цьому тижні розглядає у другому читанні проєкт бюджету на 2021 рік. Відповідно до фінальної версії законопроєкту, на медицину з загального фонду піде 161 млрд грн. Таку суму запропонував парламенту уряд після перемовин з МВФ. Ухвалений у першому читанні закон №4000 передбачав 156 млрд грн медичних видатків. На етапі обговорення бюджетного документа про незадоволення його статтями заявляли громадські діячі, народні обранці та і сам очільник МОЗу Максим Степанов. Кореспондент GreenPost розбирався, що дістанеться пацієнтам та медикам від держави у 2021 році.
Видатки на медицину в умовах Covid-19 називають катастрофічно малими
У законі №4000 про державний бюджет на 2021 рік, коли той пройшов перше читання видатки на медицину мали збільшитися на 27,5 млрд грн у порівнянні з бюджетом на 2020 рік. Анонсували, що ця сума врахує можливість збільшити зарплати медикам майже на третину, забезпечити програму медичних гарантій (тобто основних безкоштовних послуг та препаратів для пацієнтів) на суму 123,4 млрд грн, та спрямує на боротьбу з коронавірусом 19,4 млрд грн. З останньої суми антиковідного фонду 2,6 млрд грн мали піти на вакцинацію.
Аналізуючи суму коштів, передбачену на медичні потреби у 2021 році, варто нагадати для порівняння, що у 2020 році у перші дні карантину для запобігання поширення Covid-19 було передбачено спецфонд для боротьби з коронавірусом обсягом 64,7 млрд грн. Таким чином, на 2021 рік на боротьбу з коронавірусом передбачено у 3 рази менше. Звичайно, можна нагадати про перетікання значної частини грошей з ковід-фонду на ремонт доріг у 2020-му. Однак не варто нехтувати фактом, що у році, що минає, в Україні спостерігали плавне зростання кількості хворих, яка визначалась спочатку у 200-300 випадків на добу до 9 тисяч нових випадків на добу на кінець року.
Наскільки інтенсивно буде збільшуватись кількість хворих у 2021-му році та чи швидко зупиниться негативна статистика, урядовці та політики прогнозувати поки не наважуються. Тим часом у МОЗ та НСЗУ попереджають, що сума, закладена на боротьбу з Covid-19 може вичерпатися на початку другого кварталу 2021 року. Після другого кварталу, якщо держава не знайде нових джерел фінансування, доведеться відмовитися від доплат лікарям, які працюють хворими на Covid-19 та зменшити видатки на лікування у 10 разів.
Відтак, навіть у редакції, яку підготували до другого читання та яку пропонують після консультації з МВФ, із загальним медичним бюджетом у 161 млрд грн (на 3,5 млрд грн більшим, як у першому читанні), забезпечення лікування хворих на коронавірус та їхніх лікарів виглядає сумнівним. Аби система охорони здоров’я України вижила у наступному році, до бюджету треба додати не 3,5 млрд грн, а щонайменше 57 млрд грн, переконані у МОЗ. Максим Степанов запевняв, що у бюджетному запиті його відомства було закладено 15,1 млрд грн на закупівлю вакцини від Covid-19 (у 7 разів більше закладеного у проєкт бюджету) та на фінансування медичних гарантів 225 млрд грн (майже у 2 рази більше як у проєкті бюджету).
Негативно висловились про видатки, передбачені на медицину в опозиційних фракціях парламенту. Зокрема, народний депутат Ірина Геращенко (ЄС) заявила, що помилкою є не закладати гроші на вакцинацію.
«55% українців відмовляються вакцинуватися, якщо ця вакцина буде платною. Немає у людей грошей, не хочуть на це витрачати кошти, і у нас іде така антивакцинна компанія. При цьому у бюджеті на вакцину виділили 2,5 млрд грн. Це копійки. Як можна говорити, що влада врахувала потреби вакцинації, якщо нам потрібно 15 млрд?», – заявила Ірина Геращенко.
Про необхідність забезпечити обіцяне раніше збільшення на 30% зарплати медиків зазначав народний депутат Вадим Івченко (ВО «Батьківщина»).
«Нагадаю, що ми проголосували Постанову, якою вимагали збільшення зарплат медикам і створення спеціального медичного фонду з якого виплачувати надбавки…», – зазначив Івченко.
Збільшення у бюджеті коштів на зарплату лікарів вторинної та третинної ланки могло б реалізувати пропозицію МОЗ, яка передбачає, що зарплата лікаря має бути 23 тис. грн, медичної сестри – 17 тис. грн, молодшого медичного персоналу – на рівні 12 тис. грн. У рамках діючого проєкту бюджету така мета поки що не може бути реалізована.
Слід нагадати, що відповідно до ЗУ «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» на реалізацію медичних гарантій має надаватися не менше як 5% ВВП, тоді як у проєкті бюджету на сьогодні закладено 2,7% ВВП.
Пільгові ліки, наука та трансплантологія – у проєкті бюджету
У проєкті на 2021 рік закладено видатки на централізовану закупівлю ліків і медичних виробів для лікування окремих захворювань, передбачених МОЗ, в обсязі 9,5 млрд грн. За даними МОЗ у регіонах ще є залишки вже поставлених ліків та медичних виробів.
Крім того, у наступному році будуть надходити ліки, закуплені за кошти 2020 року та попередніх періодів:
- 9,5 млрд грн у 2020 році – закупівлі тільки розпочалися;
- 2,9 млрд грн – дебіторська заборгованість за кошти попередніх періодів, поступово здійснюються поставки.
За рахунок бюджетної програми МОЗ «Спеціалізована консультативна амбулаторно-поліклінічна та стоматологічна допомога» передбачено фінансування для Українського медичного центру спортивної медицини за новою бюджетною програмою «Розвиток спортивної медицини» – 19,4 млн грн
Збільшено видатки МОЗ за програмою «Реалізація пілотного проєкту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів» на 389,9 млн грн.
Зростають видатки у 2021 році за програмою МОЗ «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення». Тут на лікування пацієнтів у посттрансплантаційний період виділяють додатково 56 млн грн.
Також передбачено фінансування на реалізацію та розробку державних інвестиційних проєктів Міжвідомчою комісією на загальну суму 4 млрд млн грн, з яких на охорону здоров’я закладено 2,5 млрд грн.
Додаткові 333,5 млн грн закладають на видатки розвитку за бюджетною програмою «Реалізація пілотного проєкту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги в окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України».
В доопрацьованному проєкті бюджету, підготовленому до другого читання, передбачено такі статті медичного спрямування на потреби лікарів:
- забезпечення страхових виплат медичним працівникам у випадку встановлення їм інвалідності внаслідок захворювання на COVID-19 – 251,97 млн грн;
- керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (для Національної служби здоров’я України) – 127,3 млн грн;
- Національній академії наук на створення сучасної спеціалізованої лабораторії для роботи з інфекційними матеріалами — 58,6 млн грн.
На які медичні напрямки грошей не вистачило
Урізали фінансування за статтею «Лікування громадян закордоном» з 700 млн грн до 310,1 млн грн (-389,9 млн грн).
Заклали у проєкті держбюджету фінансування нової програми «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку». На її реалізацію передбачили 1,5 млрд грн. Однак у першому читанні уся сума закладалася у загальному фонді бюджету, а на етапі другого читання вирішили виділити із загального фонду – 700 млн грн, і зі спецфонду (наявність грошей у якому, як відомо, буде залежати від економічного стану країни у 2021 році) – 805 млн грн.
Попри пропозиції народних депутатів не передбачено фінансування у проєкті держбюджету освітні напрямки, як перепідготовка кадрів та підвищення кваліфікації. На ці цілі пропонували різні автори поправок додатково закласти від 70 до 350 млн грн.
Також поза бюджетом пропозиції додаткового фінансування на розвиток системи екстреної медичної допомоги та оснащення закладів охорони здоров’я, запровадження експериментальних медичних технологій, а також відсутні субвенції для місцевих бюджетів для закупівлі обладнання на боротьбу з Covid-19, про які просили парламентарі.
Відомо, обмеження за локдауном в Україні почнуть діяти набагато раніше.