Марсохід NASA Curiosity зробив важливе відкриття, виявивши на поверхні Марса сірчисті камені — перше таке свідчення на Червоній планеті. Це відкриття може стати важливою частиною пошуків доказів, що на Марсі колись існували умови для підтримки мікробного життя. Ось що розповідає NASA.
Під час досліджень на каналі Геді́з Валліс, що розташований біля підніжжя гори Шарп, Curiosity виявив поле білих сірчаних каменів, які, на перший погляд, виглядали незначними. Однак після того, як марсохід прокотився через один із каменів, він розкрив жовті кристали всередині, що підтвердило, що ці камені складаються з чистої сірки — елементу, який на Землі зазвичай пов'язують із вулканами та гарячими джерелами.
Це відкриття стало несподіваним для науковців. За допомогою інструментів марсохода було підтверджено, що ці сірчані камені — чисте сірчисте з'єднання, яке раніше не було виявлено в таких умовах. Науковці зазначають, що це може бути пов'язано з вулканічною чи геотермальною активністю, однак на горі Шарп немає прямих доказів таких процесів.
Це відкриття підсилює гіпотезу, що на Марсі в минулому могли існувати умови для підтримки життя, і відкриває нові напрямки для подальших досліджень. Спостереження за цими каменями допоможе науковцям з'ясувати, як саме сформувалася ця сірка і чи можуть такі умови бути пов'язані з можливим існуванням мікробів на Марсі в минулому.
Curiosity, який пройшов близько 33 км з моменту посадки в 2012 році, зараз рухається вздовж західного краю каналу Геді́з Валліс, збираючи ще кілька панорам, аби задокументувати регіон, перш ніж прокласти шляхи до коробчатої конструкції.
Вона виглядає як павутиння, що тягнеться по поверхні. Вважається, що вона утворилася, коли мінерали, винесені останніми потоками води з гори Шарп, осіли у тріщинах поверхневих порід, а потім затверділи. Коли частина гірської породи розмилася, залишилися лише мінерали, які зацементувались у тріщинах, утворивши павутиноподібну коробчасту структуру.
На Землі натічні утворення можна побачити на схилах скель і в печерах. Але структури гори Шарп відрізняються від них тим, що вони утворилися в міру того, як вода зникала з Марса, і тим, що вони настільки великі, що охоплюють площу від 10 до 20 км.
«Ці хребти включатимуть мінерали, які кристалізувалися під землею, де було тепліше і де протікала солона рідка вода. Ранні земні мікроби могли вижити в подібному середовищі. Це робить це місце цікавим для дослідження», — каже Кірстен Сібах з Університету Райса в Х'юстоні, науковець Curiosity, яка вивчає цей регіон.
Більше новин читайте на GreenPost.