31 грудня в Україні святкують не лише переддень Нового року, а й одне з найяскравіших народних свят зимового циклу - Маланку та Щедрий вечір. Це свято карнавалів, щедрівок і ворожінь, яке об'єднує дохристиянські традиції з церковними обрядами

Коли весь світ готується підняти келих шампанського під бій курантів, українці мають свою унікальну традицію зустрічі Нового року - свято Маланки та Щедрий вечір. Це не просто ще один день у календарі, а справжнє народне свято з глибоким корінням, яке сягає дохристиянських часів.

У 2023 році Міністерство культури України включило «Традиції Щедрого вечора в Україні» до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини з метою подальшого включення до списку ЮНЕСКО. Це офіційне визнання того, наскільки унікальною та цінною є ця традиція для світової культури.

Хто така Маланка і звідки взявся Щедрий вечір

За давньослов'янською легендою, у богині кохання Лади та бога всеєдиної гармонії Ладо була донька Миланка (Маланка, Меланка). Одного дня, коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав дівчину із срібного терему й запроторив до підземного царства.

Визволив Миланку славний богатир Васильчик-Безпальчик, за якого вона й вийшла заміж. Ось чому на Щедрий вечір святкують Маланку як символ Місяця, а наступного дня - Василя як символ Сонця. За народними звичаями, на Маланку готували свинячі нутрощі та варили холодець, бо свиня вважалася місячною твариною, а Васильчик став її покровителем.

З приходом християнства народні традиції об'єдналися з церковним календарем. 31 грудня за новим стилем (13 січня за старим) православна церква вшановує пам'ять преподобної Меланії Римлянині - знатної римлянки V століття, яка присвятила своє життя служінню Богу та допомозі бідним.

Щедра кутя та святковий стіл

Назва «Щедрий вечір» походить від головної страви - щедрої куті. На відміну від пісної куті Святого вечора, щедра кутя готується з багатьма додатками: родзинками, горіхами, сухофруктами, маком, медом.

Наші предки вірили, що щедрий новорічний стіл забезпечить достаток і добробут на весь рік. Тому страви цього вечора не є пісними:

- Холодець (дригля) зі свинячих ніжок - щоб у людей не боліли ноги

- Ковбаси, начинені гречаною кашею

- Книші та пироги з м'ясом

- Буженина та шинка

- Вареники (на Гуцульщині їх називають «пироги»)

- Млинці на свинячому смальці (понад Дніпром)

- Бублики (на півдні України)

- Кров'янка (на Вінниччині її називають «маланкою»)

На Київщині існувала цікава традиція: батько ховався від дітей за пирогами - символом щедрості та багатства. Діти питали: «Мамо, а де наші тато?» - «А хіба ж ви мене не бачите, діти?» - «Не бачимо, тату!» - «Дай Боже, щоб і на той рік ви так мене не бачили!» Це означало побажання ще більшого достатку наступного року.

Водіння Маланки та Кози

Найяскравішим обрядовим дійством Щедрого вечора є водіння Маланки. Це справжній народний карнавал, коли люди переодягаються в різних персонажів і ходять від хати до хати, бажаючи господарям здоров'я, достатку та щастя.

Персонажі Маланки

Маланка - неодружений хлопець, переодягнений у жіноче плаття

Василь - дівчина або жінка в чоловічому одязі, наречений Маланки

Коза - символ родючості та добробуту

Дід і Баба - уособлення предків

Циган і Циганка - комічні персонажі

Чорт - для відлякування злих духів

На центральній Україні поширений звичай водити Козу. Коза танцює, падає «мертвою», а потім воскресає - це символізує вмирання та відродження природи, перехід від старого року до нового.

«Красна Маланка» у Красноїльську

Село Красноїльськ на Буковині стало справжньою Меккою для туристів, які хочуть побачити автентичну Маланку. Святкування тут починаються ввечері 13 січня і тривають до вечора 14 січня. Маланкарі протягом усієї ночі ходять з виставами по домівках односельців, виганяючи злих духів. Удень на центральній вулиці збираються колективи від усіх громад, де кожен по черзі показує свою новорічну виставу.

Щедрівки та ворожіння

Щедрівки - це обрядові пісні, які виконують увечері 31 грудня (або 13 січня за старим стилем). На відміну від колядок, які співають на Різдво, щедрівки мають веселіший, жартівливий характер.

«Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров'я!»

«Ой сивая та й зозуленька, щедрий вечір, добрий вечір, усі сади та й облітала...»

Після щедрування казали: «Будьте здорові, з багатим вечором, з Маланкою!» За колядування давали хліби або гроші, які віддавали на церкву або платили музикантам.

Ворожіння на Маланку

За народними повір'ями, ворожіння з 31 грудня на 1 січня вважається найдостовірнішим. Ось кілька традиційних способів:

На тварину. Вийти на вулицю після опівночі. Яку тварину першу побачиш - таким буде й майбутній чоловік: собака - злим, вівця - спокійним, корова - щедрим.

На карти. Покласти під подушку чотирьох королів, щоб побачити уві сні майбутнього нареченого.

На врожай. За свинячими нутрощами ворожили, яким буде врожай наступного року.

Прикмети та заборони

Прикмети:

- Якщо на деревах з'явився іній - наступний рік буде багатим на зерно

- Сильний снігопад віщує потужний врожай грибів та ягід улітку

- Якщо птахи збираються зграями на верхівках дерев - чекайте на затяжні морози

- Сонячний та морозний день обіцяє тепле та лагідне літо

- Якщо на Маланку потеплішало - літо буде дощовим

Заборони:

- Не можна давати або брати що-небудь у борг - «цілий рік може пройти в боргах»

- Не варто виносити сміття - «можна винести все щастя з дому»

- Не можна лаятися за святковим столом

- Не можна лаяти й обзивати дітей

- Не можна залишати молоко у відкритому посуді

Наші предки вірили, що цього дня потрібно попросити вибачення один в одного та у сусідів, щоб провести весь рік у злагоді.

Більше новин читайте на GreenPost.