Луганщина горить через непрофесійність чиновників – експерт

Пожежа на Луганщині триває. Чому стихію не вдається приборкати? Адже, наприклад, Новоайдарське лісомисливське господарство, яке  найбільше вигоріло, з січня по червень цього року ліквідувало 12 пожеж на площі майже 70 гектарів, у тому числі найбільше небезпечних, верхових - 25 га.

Задається, що лісоводами усе зроблено для попередження пожеж.

«Влаштовано 433 км мінералізованих смуг (при плані 373 км), проведено догляд за ними в обсязі 3258 км (при плані 2978 км ). У лісових масивах вздовж доріг виставлено 118 аншлагів, плакатів на протипожежну тематику. Перекрито 150 позапланових доріг. Проведено 30 лекцій та бесід про дотримання вимог пожежноі безпеки в лісах», - інформує сторінка лісгоспу у ФБ.

Потурбувалися і про   раннє виявлення загорань.

«Для боротьби з лісовими пожежами функціонує 5 лісових пожежних станцій, 5 пожежно - спостережних вишок, які обладнані системами відеонагляду за лісовими масивами. В червні встановлено ще одну камеру відеоспостереження в Слов'яносербському лісництві. Для попередження та виявлення порушень лісового та природоохоронного законодавства, державною лісовою охороною підприємства регулярно здійснюються патрулювання лісових масивів», - ідеться у повідомленні Новоайдарського ЛМГ.

Чому ж цього разу ці заходи не спрацювали? На думку директора регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергія Зібцева, одна з можливих причин – недостатня підготовка підприємств.

«Не беруся робити висновки по кожному з лісопідприємств – це не мої повноваження, це має зробити міжурядова комісія. Але, наприклад, я не впевнений, що встановлені у лісгоспі камери мають належну якість. На сьогодні в Україні є лише одне сертифіковане підприємство з виробництва таких камер. І саме його продукцію закуповують кращі лісгоспи. Не впевнений, що у лісгоспах Луганщини стоїть сертифіковане обладнання. Також не факт, що камер достатньо, аби точно фіксувати координати місця загоряння», - говорить Сергій Зібцев.  

Є питання й до оснащення протипожежною технікою.

Коли 7 липня об 11:25 виникла лісова пожежа (одразу в трьох місцях) в кварталі 57 Охтирського лісництва, то лісгосп задіяв на перший погляд чимало засобів – як своїх, так і залучених.

«На гасіння пожежі задіяно 8 пожежних автомобілів, 2 трактора, 2 мобільні групи підприємства. Також задіяно в гасінні 8 од.пож.техніки ДСНС. Об 11:45 виникло загоряння га територіі Капітанівського лісництва (територія ДЛФ і землі сількоі ради). На гасінні задіяно 4 од. пожежноі техніки, трактор с пожежним плугом лісництва, а також 5 од.техніки(трактора) "народного господарства", 2 одиниці пожежноі техніки ДСНС», - повідомляє прес-служба лісгоспу.

Але наскільки ця техніка мобільна? Якщо вона така ж, як в інших лісгоспах України, то…

«На сьогодні зношеність протипожежної техніки є значною (70% її має вік понад 30-40 років - це в основному пожежні автомобілі на шасі ГАЗ-66 та ЗІЛ-131 ). Тому питання оновлення протипожежної техніки, обладнання й інвентарю стоїть дуже гостро», – зазначає начальник Відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства Ігор Будзінський.

Ще одна можлива причина масштабної пожежі – недооцінка пожежних загроз з боку керівництва лісгоспів та  недостатня професійна підготовка керівників.

«Знову ж не говорю про ці конкретні лісгоспи, бо не знайомий з ними особисто, але можу окреслити ситуацію в цілому по країні. Керівники лісопідприємств не навчені ефективно запобігати та боротися з вогнем. Часто вони не знають навіть де знаходиться місцева метеостанція і не зважають на її прогнози. Хоча правильним було би уважно стежити за прогнозами. Як тільки отримали повідомлення про небезпечні погодні умови – усі роботи мають зупинятися і увесь персонал має займатися лише патрулюванням угідь. Усі, скільки їх є, мають вийти або виїхати на заздалегідь розподілені маршрути", - зазначає Сергій Зібцев.

Не кажучі вже про те, що майстри лісу, або як їх раніше називали просто «лісники» - мають ще зранку, вставши,  запрягати коника свого і об’їжджати свої обходи.

"Раніше вони взагалі пішки це робили, тому ділянка, за яку відповідає лісник – це десь в середньому 700-900 гектарів – називається «обходом», - говорить Сергій Зібцев.

Також експерт наполягає на тому, що керівникам лісопідприємств необхідна спеціальна протипожежна підготовка.

«Навряд чи хто з них знає як пускати зустрічний пал, мало хто розуміє що таке агресивна атака на підпал. Тобто якщо в умовах надзвичайної пожежної небезпеки десь серйозно загорілося, то туди треба негайно скеровувати не тільки одну мобільну бригаду, а усе доступне обладнання в радіусі 40 кілометрів. Є ще багато технічних деталей, які потрібно знати для того, щоб правильно діяти в критичних умовах, але це не розповіси у одній публіцистичній статті, це тема кількаденного семінару», - уточнює Сергій Зібцев.

Щодо низького професійного рівня керівників лісопідприємств, то пан Зібцев, безумовно, має рацію.

П’ять років тому Держлісагентства домоглося зміни кваліфікаційних вимог до керівників лісгоспів та інших важливих посад. З того часу наявність професійної лісівничої освіти не є обов’язковою для того, щоб претендувати на крісло очільника одного з 300 держлісгоспів, які входять до складу Держлісагентства. Нагадаємо й про те, що за останні дев’ять років відомством в цілому теж керували люди без професійної освіти – паркетчики, фахівці сільського господарства, юристи, економісти, але – не лісоводи.

Втім, і підготовка рядових лісопожежних сторожів теж бажає кращого, якщо не скзати чесно, що вона взагалі відсутня.

 «Зараховують людину першого січня пожежним сторожем у лісгосп, на лісопожежну станцію. Приходить весна, приходить пожежа, а людина не готова! Не пройшла навчання, не має спорядження. Півтора метра висотою іде вогонь, 20 км/год швидкість пожежі – не втечеш. Був випадок  -  тракторист згорів у тракторі,  бо був у промасленій синтетичній робі», - додає директор Центру моніторингу пожеж.

Невеликі пожежі (площею до 10-15 га, без задимлення, коли невисока швидкість) в лісах України гасять не пожежники, а працівники лісового господарства. Посада такого працівника називається «пожежний сторож». Але у офіційному Класифікаторі професій «пожежних сторожів» немає. Це позбавляє таких людей соціального захисту.

«Ці люди практично не захищені законом. Щоб це виправити, треба внести професію «лісовий пожежник» до класифікатора професій. Мінприроди має ініціювати ці зміни. Тоді будуть вимоги як до небезпечного виду робіт, соціальний захист, відповідальність працедавця», – зазначив Сергій Зібцев.

На переконання Зібцева пожежним лісовим сторожам потрібно надати можливість отримати належну професійну підготовку та пройти певні навчальні тренінги

На захист лісопідприємств Луганщини треба сказати, що коштів на придбання нової техніки, належну оплату роботи, паливно-мастильні матеріали у них не вистачає.

«За 5 місяців 2020 року підприємством сплачено до зведеного бюджету 3,826 млн грн податків, зборів та обов'язкових платежів. З них сплачено відрахувань до Єдиного соціального внеску 0,903 млн грн. Найбільш питому вагу в сумі сплачених податків становлять податок на додану вартість -1,520 млн грн, рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів – 0,536 млн, інші податки склали 0,8 млн грн», – повідомляє прес-служба Новоайдарського лісгоспу.

Витрати, як бачимо, чималі. А скільки вдалося заробити? Небагато – адже тут ліси не експлуатаційні, а природозахисні, рекреаційні.

«Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів заготовлено 3119.5 куб. м ліквідноі деревини. Реалізовано деревини у круглому вигляді 1,447 млн грн», - інформує лісгосп.

Оскільки ризик масштабних пожеж залишається, залишається й питання: як підвищити протипожежну готовність? У першу чергу треба кошти.

«Серед основних проблем , які вимагають негайного вирішення, – відсутність бюджетного фінансування у 2016-201 9 роках, що зумовило зменшення протипожежних заходів лісогосподарськими підприємствами Півдня, Сходу та частково Центру України. Ліси, закріплені за цими підприємствами, виконують агролісомеліоративні функції та в переважній більшості не призначені для проведення рубок головного користування. Як наслідок, підприємства позбавлені власних коштів від реалізації деревини. Раніше вони постійно отримували до 90% бюджетної підтримки від загальних потреб. За відсутності належного матеріального забезпечення працівників лісової охорони буде вкрай проблематично оперативно відреагувати на лісові пожежі у цих областях», – повідомляє Держлісагентство у відповідь на наш запит.

Іншими словами, в Поліссі та Карпатах держлісгоспи мають виручку від рубок, тож мають і можливість проводити – хоча би мінімальні – протипожежні заходи. У «нересурсних» лісгоспах Півдня та Сходу надія лише на державу. Поки що – марна надія.

Але справа не тільки і не стільки у коштах. Потрібна кардинальна реформа лісового господарства, розділення функцій Держлісагентства.

«Держліс відповідає за реалізацію політики та вручну управляє діяльністю майже 300 державних лісгоспів, призначаючи і звільняючи директорів цих підприємств. У цій інституції поєднані і господарююча, і розпорядча, і контролююча функції. Це прямий конфлікт», - говорить співзасновник ГО «Мережа захисту національних інтересів АНТС» Остап Єднак.

Що ж стосується саме пожежної безпеки, то фахівці мають конкретні пропозиції і навіть розроблений план дій. Владі залишається лише почути ці поради і втілити їх у життя.

Як ми вже повідомляли, Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж (REEFMC) звернувся до президента України, Кабміну, місцевих органів влади, бізнесу, громадян, земле- та лісо-користувачів щодо надзвичайної ситуації з лісовими пожежами в Україні. Фахівці центру провели аналіз причин катастрофічних цьогорічних пожеж та розповіли, що треба зробити, аби запобігти таким ситуаціям надалі.