Міжнародний день лісів: як війна, клімат і люди змінюють екосистеми України

Міжнародний день лісів відзначається щороку 21 березня. Його запровадила Генеральна Асамблея ООН у 2012 році, з метою привернути увагу до збереження лісів та сталого управління лісовими ресурсами. Традиційно  у цей день проводять акції з висадки дерев, освітні заходи в школах та тематичні виставки. Дата для The International Day of Forests обрана не випадково — це день весняного рівнодення, який символізує початок нового життя.

Чому ліси важливі для планети?

Ліси — одна з головних систем життєзабезпечення Землі. Без них планета виглядала б зовсім інакше — і для людини була б значно менш придатною до життя. Близько 80% наземних видів тварин і рослин живуть у лісах. Кожне дерево — це маленька екосистема з птахами, комахами, грибами та мікроорганізмами. Ліси захищають ґрунти: коріння дерев утримує ґрунт від ерозії, запобігає зсувам та підтримує родючість землі.

Ліси мають неоціненний вплив на здоров’я людини, адже прогулянки в лісі знижують тривожність і рівень стресу, покращують концентрацію, зміцнюють імунітет. Недаремно ж так багато курортів побудовано саме в лісовій зоні.

Цікаві факти

- Найстаріші дерева мають понад 4800 років.

- Ліси вкривають близько 31% суші. 

- Одне велике дерево може випаровувати до 500 л води на день.

- Ліси знижують температуру в містах.

Водночас щороку людство втрачає мільйони гектарів лісів.

Глобальні загрози

Знищення лісів означає не лише втрату дерев. Це і посилення кліматичних змін,  зникнення біорізноманіття; погіршення якості повітря і води; ризики для продовольчої безпеки людства.

Проблеми лісу

Останні роки ліси залишаються під серйозним тиском. Хоча темпи вирубки подекуди сповільнюються, загальна ситуація далека від стабільної.

Вирубка лісів під сільське господарство - це одна з вагомих причин знищення лісів у світі. Ліси масово перетворюють на поля, пасовища та плантації. До 34% втрат лісів — це постійна зміна землекористування, що означає - ліс уже не відновиться. 

Ще одна біда лісу -  пожежі: часто через кліматичні зміни, але нерідко і завдяки людському фактору.

Зміна клімату - створює «замкнене коло»: спека і посухи послаблюють дерева, що підвищує ризик пожеж і збільшує кількість шкідників, а деградація лісів ще більше впливає на зміну клімату. Також, на жаль, у деяких регіонах можемо фіксувати масове «всихання» лісів та такі ж масові спалахи комах (наприклад, короїдів), здатних знищувати великі площі лісу.  Це особливо актуально для Європи та Північної Америки. 

Масштабна заготівля деревини, часто нерегульована. У деяких країнах до 70–90% експорту деревини пов’язано з незаконною вирубкою. Це руйнує екосистеми навіть там, де ліс формально залишається існуючим.

Інфраструктура та урбанізація - будівництво доріг, міст, шахт і ГЕС.

Шкідники, хвороби та інвазивні види - Ослаблені кліматом ліси стають вразливими. 

Деградація лісів — «невидима загроза. Ліс може залишатися, але втрачати свою якість. Це зменшує здатність лісів зберігати вуглець і підтримувати біорізноманіття. 

Українські ліси

Ліси України — особливо Карпати, Полісся та степові лісосмуги — сьогодні перебувають під подвійним тиском: екологічним і воєнним. Частина загроз типова для всього світу, але є й специфічні, пов’язані з війною. Обстріли та пожежі знищують великі площі лісів. Мінування і нерозірвані боєприпаси роблять ліси небезпечними і недоступними для відновлення. Військова техніка руйнує ґрунт і кореневі системи. Особливо постраждали ліси на сході та півдні України.

За даними Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, майже 30 % лісів України було окуповано та зазнали різного роду шкоди упродовж війни. Площа деокупованих земель лісового фонду становить близько 0,9 млн га, тоді як на 0,1 млн га все ще тривають або тривали бойові дії. Тимчасово окупованими залишаються приблизно 0,8 млн га лісового фонду. 

Попередній рівень шкоди та збитків, завданих лісам внаслідок війни, сягають 2,47 млрд гривень за оцінкою Держлісагентства. Постійні обстріли ускладнюють виявлення всіх пошкоджень. Крім того, на тимчасово окупованих територіях фіксують випадки незаконних рубок, що означає: реальні масштаби втрат можуть бути значнішими, оскільки обстеження лісів через окупацію та мінування наразі неможливе.

 Інші проблеми в Україні

Окрім війни, зберігаються системні виклики: незаконні та надмірні вирубки (особливо в Карпатах), ослаблення контролю під час воєнного стану, ризики для пралісів, занепад лісосмуг. Лісосмуги, зокрема, критично важливі для аграрних регіонів, адже захищають ґрунти та зберігають вологу.

Значення лісів для України

Ліси займають 15,9% території країни та відіграють важливу роль у захисті від паводків, пилових бур і змін клімату.

Вони також є частиною економіки, становлячи близько 1% ВВП та забезпечуючи громадянам України десятки тисяч робочих місць. В Україні збереглися унікальні праліси, зокрема букові ліси Карпат, що входять до списку ЮНЕСКО.

Наслідки та відновлення

Загальні екологічні збитки вимірюються мільярдами гривень, а викиди парникових газів за роки війни сягнули сотень мільйонів тонн. Найбільшу небезпеку для людей наразі становлять ліси в регіонах, де відбувалися бойові дії, а також окуповані та звільнені області.

Михайло Богомаз, керівник напряму "Ліси" WWF-Україна, пояснює, — "питання прозорості вирубки, незаконної рубки, гостро стоїть як для України, так і для Європи. Лісове господарство є одним із найважливіших секторів економіки України, відповідно до даних звіту НАЗК, який вони презентували спільно зі WWF-Україна, Спеціалізованою екологічною прокуратурою Офісу Генерального прокурора та Базельським інститутом управління минулого року. Великий попит на деревину з огляду на військові потреби та потреби у нагальній відбудові закладають передумови для появи нових корупційних ризиків та загострення наявних. Але мова не тільки про нелегальні рубки, а й про трансформацію лісів на інші проєкти — інфраструктурні, енергетичні, корисні копалини.

На державному рівні потрібно зрозуміти, скільки у нас лісового ресурсу. У нас немає свіжих даних, особливо у світлі війни, скільки маємо  лісу в Україні. В цілому, який обсяг деревини без шкоди ми можемо заготовляти. Це основна проблема. Як ми можемо планувати, якщо не знаємо, скільки є деревини? Якщо говорити про те, що може робити суспільство, кожен з нас, то на глобальному ринку треба звертати увагу на маркування сертифікації. Вони дають гарантію, що лісові вимоги заготовлення лісу були враховані. Якщо говорити про внутрішній ринок, треба дивитись, чи товари мають сертифікацію FSC. Якщо ви купуєте деревину, це варто робити офіційно, на біржі. Є ще сертифікація Rainforest Alliance. Наявність відповідного логотипа сертифікації на упаковці - ознака відповідального підходу до виробництва. Він гарантує, що під час виробництва какао, чаю, не були знищені тропічні ліси".

Експерти наголошують: ключове завдання — поєднати відбудову країни із збереженням лісів.

Серед необхідних кроків:

- інвентаризація лісів

- захист пралісів

- прозорий контроль вирубок

- впровадження сталого лісівництва

Адже збереження лісів — це не лише екологічне питання. Це інвестиція у здоров’я людей, економіку, безпеку та майбутнє нашої країни і нашої планети. І це відповідальність не лише держави, а й суспільства — від управлінських рішень до щоденного вибору кожного.

Більше новин читайте на GreenPost.