Лікар розповів, як не покалічити дитину фізкультурою

Батьків та дитячих тренерів вразила історія семирічної канадської дівчинки, яка підняла штангу вагою 80 кг і стала найсильнішою семирічною дитиною світу. Про маленьку Рорі ван Ульфт пишуть світові видання, а відеоролики поширюють у соцмережах. Водночас, більшість коментарів під відео — критичні, мовляв, чи нормально для такої малої дитини тягати вагу. Подібні рекорди відомі і в українській історії паверліфтингу. 20 років тому десятирічна Варвара Акулова з Кривого Рогу піднімала, щоправда, на цирковій арені аж 700 кг та потрапила до Книги рекордів Гіннеса. Наскільки безпечні такі силові тренування для дітей, адже відомі випадки, що навіть на уроках шкільної фізкультури, зі значно меншими навантаженнями траплялися прикрі ситуації, GreenPost розповіли лікарі та тренери, які працюють з наймолодшими. Експерти також дали поради батькам, як виважено, але і без надмірного страху організувати фізичну активність дітей.

Рорі з Оттави доводить про величезні можливості людського тіла

Семирічна Рорі ван Ульфт, яка важить менше за 30 кг, піднімає у становій тязі 80 кг і робить присідання із 61 кг ваги. Вона по дев’ять годин на тиждень займається гімнастикою, а по чотири години — важкою атлетикою, стала чемпіонкою США серед дівчаток віком до 11 і 13 років, а тепер ще й отримала титул найсильнішої дитини світу.

«Рорі не лише найсильніша семирічна дівчинка в світі, але і, вочевидь, найсильніша семирічна дівчинка чи хлопчик в історії, про результати яких зібрані достовірні дані», розповідає батько дитини Каван ван Ульфт.

Відео з Рорі спричинило шквал обурення користувачів соцмереж — батьків дітей такого ж віку, як дівчинка, вчителів і відвідувачів фітнес-клубів.

• Олександр К.: «А що буде з нею потім? Чи виживе…».
• Лілія Оксамитна: «Це ж дівчинка! Хоча б штанга була рожева!..»
• Марина Погребняк: «Невже немає більш гідного спорту для дівчаток! Батьки, ви егоїсти без мізків! Навіщо ЦЕ дівчинці?!!»
• Олександр Баклан: «Внести до книги рекордів і заборонити»
• Надія Денисюк: «Прощавай, хребет»
• Максим Назарчик: «Вас усіх заздрість душить, що вам не приділяли стільки уваги і часу. Уявляєте, скільки часу і всього приділяли дитині, що вона досягла таких результатів!»
• Маріо Свобода: «Ого! Якщо то не шкідливо для здоров’я дівчинки, то вона велика молодець…»
• Любов Удод: «Батько дійсно мріяв про сина…»

Батьків української рекордсменки з Кривого Рогу переслідували соцслужби

Батьки української дівчинки Варвари, завдяки наполегливій праці яких десятирічна дитина з Кривого Рогу потрапила до Книги рекордів Гіннеса як найміцніша дівчинка планети, були змушені протягом 12 років оборонятися у судах. На них подавали позови місцеві соціальні служби.

У свої 10 років Варвара Акулова утримувала підмостки, на яких стояли 10 чоловіків вагою 700 кг. Вона — дочка циркового акробата та вчительки. Працівники соцслужб були налякані та кричали, що батьки калічать Варвару. Виявилось, що цирковий акробат із двотижневого віку привчав дитину до важкої ваги — прив’язував до рук немовляті металеві гайки, у рік навчив її стояти на голові та руках без підтримки, а у чотирирічному віці Варвара вже виступала на змаганнях з паверліфтингу та у сумі вправ (жим, тяга та присідання) «взяла» 92,5 кг! Після такого, коли дівчинці виповнилося 12 років, органи опіки та піклування Кривого Рогу вирішили через суд покарати батьків, навіть заявляли, що знущаннями батьки отримували вигоду, бо на міжнародних конкурсах, де виступали обоє батьків і маленька Варя, вони заробили на двокімнатну квартиру, куди переїхали з комуналки. Лише коли спортсменці виповнилось 24 роки батьки остаточно отримали рішення на свою користь і відстояли честь перед судом.

Висновок традиційної медицини: силові вправи дівчат не повторювати в реальному житті!

На запитання, чи нормально дитині у сім років піднімати штангу вагою 80 кг, лікар, який робить хірургічні відновлення після травм, дитячий ортопед-травматолог Мар’ян Морозов відповідає однозначно: «Ні». Та додає, що надмірні навантаження небезпечні для розвитку.

«Я проти таких експериментів над дітьми. Тому що вони ростуть, ще формуються, у них не закриті зони росту. Тому навантажувати у такому віці — ми ж не знаємо, і тренер не знає, ніхто не скаже, що буде з дитиною через 10 років, як на її організмі відобразяться оці всі великі тренування. Фізкультура — будь ласка, це здорово, а спорт — індивідуально для кожного із хорошою розумною підготовкою», — заявив лікар.

Лікар ортопед-травматолог госпіталю Державної прикордонної служби України Володимир Григоровський, який спеціалізується на спортивній медицині та мав досвід роботи з людьми, які здивували своїми фізичними можливостями, не виключає можливість тренувань поза межами. Водночас додає — робота з особливими дітьми не допустима без фахового медичного та тренерського супроводу.

«У мене є приклад, коли дитина займалася розтяжками та гімнастикою у домашніх умовах, пішла на повітряну акробатику, і за неповних два місяці показує результати кращі, ніж у дітей, які займалися понад рік — такі природні дані. Однак відомі випадки, коли батьки та тренери не враховують особливостей здоров’я дітей, дуже сильно перевантажують їх, і потім починаються проблеми із зонами росту, розвитком скелету, з’являються захворювання, які важко лікувати. І це ще більше шкодить їхнім спортивним досягненням (якщо є така мета)», — сказав Григоровський.  

Не рекомендує батькам, які переглядають відео з найсильнішою у світі семирічною дівчинкою, одразу вести дітей на паверліфтинг і давати до рук гантелі учасник змагань із тріатлону та добових велоперегонів, сертифікований спеціаліст із функціонального тренінгу Андрій Нестеров. Тренер зазначає, що не виключає, що деякі люди можуть у ранньому віці мати унікальні фізичні можливості.

«Випадки, коли дитина може піднімати у вагу у 3–4 рази більшу, ніж вона сама  — це винятки. Оцінити зараз, корисно це для неї чи ні — дуже складно. Статистики, яка б показала, що дитина, яка у сім років піднімала велику вагу, у 50 років буде недієздатною — немає. Треба вивчати, що саме дало змогу цій дівчинці досягти таких унікальних результатів. Напевно, не варто заважати, якщо дитина має такий розвиток. Найважливіше, щоб це було акуратно, з розумом. Йдеться про одиниці винятково талановитих людей, дітей, які можуть нас здивувати такими можливостями. Сказати, що кожна друга дитина це може зробити — однозначно ні», — каже Андрій Нестеров.

Замість виконання вправ із важкою вагою Андрій Нестеров рекомендує рухову активність, подібну до тієї, яку мають на уроках фізкультури. Як, наприклад, ігри, естафети. А силові тренування радить починати після 14–16 років — після того, як відбудеться статеве дозрівання та сформується опорно-рухова система.

«У кожного віку дітей є визначений період розвитку рухових якостей. Тому правильно пропонувати рухові ігри, вправи на логіку, продумані вчителями та тренерами. Не так, що, умовно кажучи, забратися на п’ятий поверх і стрибнути донизу, але підібрані заняття у комфортних форматах, які мають логічні рухи для дитини. Завдання таких вправ — розвивати координацію, щоб дитинка могла повноцінно рухатися. Це абсолютно здорово та корисно всім. Якщо обирати спортивну секцію, де є розвиток координації, рекомендовані художня гімнастика, фігурне катання. Якщо некоректні силові навантаження давати занадто рано, у майбутньому кожні 5–7 років дитина несвідомо може отримувати травми, про причину яких навіть не буде підозрювати. Також не виключені проблеми з поставою, спиною, можуть некоректно розвиватися кінцівки та навіть уповільнитися ріст. Тож слід займатися з дитиною правильно», — каже Андрій Нестеров.

Як вибрати здорові навантаження на дитячих тренуваннях і фізкультурі у школі

Травматолог Володимир Григоровський назвав основні правила безпечних фізичних занять для дітей:

• Перш ніж іти на секцію, слід зробити медогляд

«Якщо тренер професіонал, він має розуміти, що таке протипоказання до тих чи інших навантажень. Наприклад, прийшли на секцію з важкої атлетики — тренер має сказати батькам: «У дитини є сколіоз, була вроджена дисплазія суглобів (недостатній розвиток окремих елементів суглобів — ред.), були якісь травми суглобів або хребта…» І тоді пояснити батькам, що це протипоказання. Потім має сам оглянути дитину та сказати, чи не нашкодить цей вид спорту дитині саме в тому стані здоров’я та розвитку, в якому вона перебуває. Іноді тренер має сказати: «Через пів року-рік прийдіть, коли ще трошки підросте дитинка, зараз зарано їй займатися». Або навпаки: «Чудові конституційні показники та фізичні дані, протипоказань немає, травм не було, давайте спробуємо, можливо є вже задатки у дитини», — пояснює Григоровський.

• Не варто гнатись за спортивними досягненнями понад міру

«На жаль, є тренери та батьки, які хочуть отримати все й одразу, побачити результат швидко, а не поступово. Як наслідок, у дітей з’являються травми, перевантаження. А це вік, коли учасники секцій продовжують рости та розвиватися, і коли дорослі ігнорують завеликі навантаження, не звертають увагу на дрібні сигнали організму — такі заняття шкодять. Дитина каже: «У мене трошечки болить, але я позаймаюсь, ніби проходить, але потім на вихідних знову болить». А потім піде на змагання — отримає серйозну травму. Так само будуть інтенсивніші тренування перед змаганнями, щоб досягти форми та результату — з’явиться такий біль, через який дитина не зможе виступити на змаганнях. В Україні спортивних лікарів досить мало, але є класичні дитячі ортопеди-травматологи, тому медичні фахівці мають сказати, коли у тренера щось викликає занепокоєння, чи стан здоров’я дитини дозволяє їй вправи», — зазначає Григоровський.

• Фізкультура у школі важлива для кожної без винятків дитини

«Навіть якщо ви не маєте на меті спортивні досягнення й обираєте інші пріоритети для розвитку дитини, фізкультури у школі боятися не потрібно. Чому батьки бояться відправляти школярів на фізкультуру? Бо діти отримують травми через те, що і в державних, і у приватних школах не дотримуються техніки безпеки. На заняттях фізкультурою мають бути правила поведінки, як у класах. Скажімо, елементарно не можна бігати сходами, стрибати на партах, бо це дотримання техніки безпеки. Так само на фізкультурі, коли стрибаєш через козла чи робиш вправи на брусах, мають бути постелені мати і бути присутнім викладач, який слідкує за процесом. Коли все налагоджено — немає чого боятися».

• Якщо дитину віднесено до спецгрупи за здоров’ям — їй не слід пропускати шкільну фізкультуру

«На фізкультурі має діяти принцип вибірковості — вчителю слід знати, в кого які протипоказання, відбирати дітей, які можуть або ні перенести певні навантаження. Тому й існують спеціальні «Групи здоров’я», коли деякі займаються фізкультурою, але в меншому обсязі, не виконують складних вправ і нормативів. Якщо учня віднесли до «Групи здоров’я», він має невеличке протипоказання, але не ходить на урок — це неправильно. Як і те, коли учень має часом займатися окремо, а викладач фізкультури каже: «Вас 30, я за всіма не придивлюся, можеш взагалі не ходити». Без фізичної складової гармонійно розвинути організм дитини неможливо. Протипоказання до активності, щоб зовсім не займатися фізкультурою — це коли ліжковий режим і параліч. Але якщо в дитини проблеми з коліном — вона може качати прес, виконувати вправи руками, коли має сколіоз — може робити ті ж вправи на матах лежачи, розтяжки, гімнастику. Це все має запропонувати грамотний вчитель фізкультури. Коли є навантаження та фізична активність, дитина не виконує вправи, які можуть їй нашкодити, однак оздоровлює організм та розвивається гармонійно», — підсумував лікар.