Короткозорість (міопія) – це класична хвороба цивілізації, говорить білоруський лікар Андрій Біловешкін, к.м.н., автор і ведучий навчальних семінарів із ресурсів здоров'я.
«Так, у канадських ескімосів її практично не було, а вже у їх дітей 20-25% короткозорі. Якщо в Європі до 30%, то в Південній Кореї до 90% короткозорі. І... це ніяк не пов'язано з читанням», – написав він у своєму блозі.
Лікар називає міфом зв'язок між читанням і короткозорістю, бо дослідження його не підтверджують. Андрій Біловешкін дотримується думки, що справа в кількості часу, який діти проводять на вулиці.
Біловешкін розповідає, що багато науковців уже давно помітили, що короткозорість пов'язана з часом перебування на вулиці.
«Хтось приписував захисний ефект загальному рівню освітленості (10.000 люкс на вулиці і максимум 500 в класі), хтось фізичній активності, хтось спектральним особливостям сонячного світла. В кінцевому рахунку правими виявилися останні. Річ у тім, що в світлодіодному світлі практично повністю відсутні хвилі 290-420 нм (430 – це індиго і фіолетовий). Навіть у лампі розжарювання вони є в невеликій кількості (свічка, сонце і лампа розжарювання – це безперервний спектр, усе інше – дискретний спектр). Для активації захисної дії дофаміну в сітківці потрібні хвилі саме такого спектру», – написав Андрій Біловешкін із посиланням на численні наукові дослідження.
Справжніми причинами погіршення або поліпшення зору лікар називає сонце і дофамін. Науковець пояснює, що сітківка має дофамінові нейрони, і що вищий рівень дофаміну, то менший ризик короткозорості.
«Дофамін є тим чинником, який гальмує фібробласти і зупиняє надмірне зростання очного яблука. Науковці навіть вивели мишей зі зниженим рівнем дофамінів у сітківці, у яких розвивається міопія без жодного читання. Активація дофамінових D2-рецепторів запобігає розвитку короткозорості, а препарати, що знижують рівень дофаміну, знижують і захисний ефект світла», – розповідає лікар.
Проте не лише світло має значення. Дофамінова активність сітківки пов'язана із дофаміном мозку, пояснює медик: «Це означає, що падіння дофаміну у підлітків (вимушена поза, нудні завдання та ін.) можуть посилювати прогресування дофаміну».
Експерименти показали, що 40-хвилинна активність поза школою привела до 25-відсоткового зниження числа хворих на короткозорість упродовж трьох років.
«Фінальна порада така: не менше трьох годин на день надворі! Тому веселощі на свіжому повітрі – це найкращий науковий спосіб профілактики короткозорості й уповільнення її прогресування», – радить лікар.
Раніше ми розповідали, що контактні лінзи є небезпечними для очей під час пандемії коронавірусу.