Киян закликають не палити опале листя: будуть штрафувати

Не палити сухе листя у дворах багатоповерхівок, на приватних подвір'ях, у зелених зонах та лісосмугах поблизу мегаполісу киян закликає влада. У Київській міській адміністрації нагадують, що спалювання сухого листя і трави не тільки шкодить здоров’ю людей і довкіллю, а й порушує низку норм чинного законодавства.

У контексті столиці це ще й загострює проблему і без того неякісного та забрудненого повітра у Києві й регіоні. Тому будь-який дим від будь-якого багаття правоохоронці сприйматимуть як привід навідатися в гості або розшукати винуватця порушення.

«На жаль, спалювання залишається популярним методом утилізації сухого листя і трави. Утім, хочу нагадати, що це небезпечна практика, яка становить суттєву загрозу для здоров’я, оскільки внаслідок вдихання диму до організму потрапляють важкі метали, діоксини, бензопірени, оксиди азоту та інші канцерогенні сполуки. Також під час спалювання руйнується ґрунтовий покрив, гинуть зимуючі комахи, порушується природний баланс екосистем. Крім того, варто не забувати про ризики неконтрольованого поширення пожежі, що є особливо небезпечним в умовах воєнного стану», – наголосив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

Він додав, що для утилізації рослинних залишків варто використовувати екологічно безпечні методи: компостування або мульчування.

Крім запобігання шкоди для людей і довкілля, альтернативні методи очищення територій від сухого листя і трави сприяють збереженню ґрунтового покриву, підвищенню його родючості. Наприклад, у процесі компостування органіка перетворюється на корисне добриво, яке збагачує ґрунт поживними речовинами та покращує його структуру. Метод мульчування передбачає створення з органічних відходів, зокрема листя, шару на поверхні ґрунту, який захищає його від пересихання, регулює температуру і запобігає ерозії.

Довідка. Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за самовільне випалювання рослинності або її залишків передбачено накладання штрафу від 3 060 до 21 420 грн, а за ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природного-заповідного фонду – від 6 120 до 30 600 грн.

Якщо спалювання призвело до лісової пожежі або поширення вогню на значні площі – штраф від 4 590 грн до 30 600 грн. Також підпали можуть розглядатися як диверсії. В умовах воєнного стану це може потягнути за собою позбавлення волі на 15 років або довічне ув’язнення.

Більше новин читайте на GreenPost.