Квітневі приморозки не завадили планам зібрати врожай надранньої картоплі

3 хв на прочитання2 години тому
Фото ілюстративне

Пророщування насіннєвого матеріалу як фактор випередження природних аномалій.

Досвідчені волинські аграрії Сергій та Григорій Матвіюки продемонстрували високу професійну стійкість та ефективність технологічного підходу у боротьбі з примхами погоди. Поточний сезон розпочався для господарів із серйозного виклику, коли сильний приморозок, що зафіксували 23 квітня, повністю знищив молоду надземну вегетаційну масу на експериментальній ділянці, пише Agroweek. Бадилля висадженої культури вимерзло, і на перший погляд ситуація здавалася критичною, а майбутній урожай — втраченим. Проте завдяки потужному потенціалу регенерації та правильній попередній підготовці насіннєвого матеріалу рослини зуміли повністю відновити активну вегетацію. Тепер фермери впевнено планують розпочати збір першої надранньої продукції обсягом близько 10 тонн з гектара, розраховуючи вийти на ринок у першій половині літа, коли спостерігається найвищий споживчий попит.

Свою діяльність у селі Заріччя брати ведуть ще з 2011 року, зробивши ставку на перевірені часом інтенсивні технології. Цьогоріч капітальний етап польових робіт стартував 27 березня, коли фермери висадили ділянку площею в один гектар заздалегідь пророщеними бульбами відомих своєю продуктивністю голландських сортів «Рів’єра» та «Корінна». Застосування методу попереднього світлового пророщування насіннєвих бульб при стабільній температурі 12–15°C впродовж кількох тижнів дозволило утворити міцні зелені паростки завдовжки до двох сантиметрів. Цей агротехнічний прийом дав змогу скоротити загальний вегетаційний період рослин на дві-три тижні та забезпечив швидку появу рівномірних сходів, які згодом і допомогли корінній системі витримати весняний температурний удар та оперативно пустити нові пагони після промерзання верхнього шару.

Особливістю обраних сортів є те, що вони практично не витрачають внутрішні ресурси на цвітіння, а стадія технічної стиглості підземних бульб настає всього лише через 40 днів після появи перших стабільних сходів. Окрім швидкоплідності, поточна плантація продемонструвала відмінні показники фітосанітарної чистоти: під час моніторингу на полі не виявили ознак ураження паршею, нематодами чи небезпечним дротяником. Більше того, коротка вегетація дозволяє фермерам повністю відмовитися від додаткових хімічних обробок проти колорадського жука, оскільки товарну картоплю викопують та реалізують задовго до моменту масового виходу цього шкідника на полях. Для підтримання генетичної чистоти та стабільної врожайності на рівні 8–12 тонн з гектара господарі проводять регулярне сортооновлення, повністю замінюючи посадковий фонд кожні три роки.

Ринкові перспективи поточної збиральної кампанії для волинських виробників виглядають надзвичайно оптимістично через вдало обраний час виходу до споживача. Наразі внутрішній ринок відчуває гострий дефіцит свіжої овочевої продукції, оскільки загальнодержавні запаси картоплі торішнього врожаю у сховищах практично вичерпалися, впавши до позначки менше ніж 15 відсотків. За умови збереження ранньої гуртової ціни на рівні близько 250 гривень за кілограм, прогнозований валовий виторг з одного гектара може сягнути від 2 до 2,5 мільйонів гривень, що з лишком покриє підвищені капітальні витрати на закупівлю елітного насіння та енерговитрати на його пророщування. Водночас аграрії чудово розуміють, що вікно максимальної рентабельності є дуже вузьким, адже вже у другій половині червня, з початком масового збору в південних областях, ціни неминуче впадуть, тому оперативність та швидкість збору мають вирішальне значення для фінансового успіху господарства.

Більше новин читайте на GreenPost.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: