Євросоюз усвідомлює, що поточна криза з імпортом української агропродукції до ЄС спричинена російською агресією, та вживатиме всіх заходів задля її вирішення, виходячи із принципів солідарності з Україною.
Про це у Люксембурзі під час пресконференції за підсумками Ради міністрів ЄС із сільського господарства та рибальства заявив представник міністр аграрних справ Швеції Петер Куллгрен, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми мали честь спілкуватися з нашим українським колегою Миколою Сольським, який узяв участь у відеоконференції на початку зустрічі. Участь українського міністра допомогла сконцентрувати наші думки на тому, що дійсно має значення. Україна є країною у війні, що страждає від наслідків російської агресії, і це має бути початковим пунктом нашої рефлексії, коли ми обмірковуємо шлях вперед», - наголосив шведський урядовець.
Він визнав, що існують проблеми на внутрішньому ринку ЄС, особливо у тих країнах, що межують з Україною. У цьому зв’язку він наголосив на необхідності проведення ретельного аналізу впливу, що вчиняє на ринкову ситуацію український сільськогосподарський імпорт. Сьогодні, за його словами, Рада міністрів ЄС висловила тверду підтримку не лише для України, але також для сусідніх з нею країн ЄС.
«У цьому зв’язку Рада ЄС має ще одне важливе послання. Ми маємо реагувати на труднощі як Євросоюз. ЄС продовжує зберігати єдність у солідарності з Україною, і має намір знайти рішення, яке не буде компрометувати солідарність із нашим сусідом», - наголосив представник Шведського головування Євросоюзу.
Своєю чергою єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський зауважив, що Єврокомісія повністю розуміє занепокоєння п’яти держав у зв’язку із надмірним надходженням продукції з України, що створює багато проблем для фермерів. Єврокомісія веде переговори з урядами цих країн, щоб відпрацювати спільне вирішення проблеми.
«Ця ситуація на 100% спричинена російською неспровокованою, злочинною та невиправданою агресією проти України, що має наслідки для ринку, для продовольчої системи та для збільшення імпорту, перш за все, зерна, з України до Європейського Союзу», - сказав єврокомісар.
Він нагадав, що до війни на основі Угоди про асоціацію між ЄС і Україною імпорт головних сільськогосподарських товарів був вільним від тарифів та обмежень, включаючи насіння ріпаку та кукурудзи. Але фактичний імпорт цих продуктів до Польщі, Румунії, Болгарії, Словаччини й Угорщини був дуже незначним. Все змінилося, коли почалася війна. Внаслідок російської агресії в Україні був фактично заблокований рекордний урожай зерна 2021 року.
«Це була причина, чому зерно в України було дуже дешевим, і багато трейдерів з Європейського Союзу, особливо у прикордонних країнах, закупили зерно в України. Імпорт зерна (в ЄС – ред.) у 2022 році у порівнянні з 2021 роком збільшився із €7 мільярдів до €13 мільярдів. Весь обсяг збільшення імпорту припадає на «прифронтові» держави ЄС», - сказав Януш Войцеховський.
Він зауважив, що країни ЄС близькі до рішення виплатити цим державам другий транш допомоги із резервного сільськогосподарського фонду, який був збільшений від початкової пропозиції у €100 мільйонів до €150 мільйонів. Ці гроші планується спрямувати на підтримку фермерів в п’яти країнах, які зазнали втрат у зв’язку із падінням цін на продовольство на внутрішньому ринку. Перший транш, який вже виділено, становить €56 мільйонів.
Як повідомлялося, уряди п’яти країн ЄС - Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії й Болгарії - звернулися до Єврокомісії з листом, в якому міститься прохання вжити захисних заходів для обмеження сільськогосподарського імпорту з України, оскільки великий потік збіжжя та продуктів харчування, що потрапляє на ринок ЄС з України, призвів до падіння цін на таку продукцію. Це завдало шкоди фермерським господарствам, в першу чергу, у країнах, що межують з Україною.
Після початку російської агресії проти України та блокування Чорноморських морських портів, через які, зазвичай, здійснювався експорт сільськогосподарської продукції на світовий ринок, Євросоюз організував «коридори солідарності» на кордонах з Україною для спрямування частини її сільськогосподарського експорту на світовий ринок суходолом, з використанням автомобільного та залізничного транспорту, а також внутрішніх водних артерій. Протягом року цим шляхом було імпортовано більше 32 мільйонів тонн зерна та інших сільськогосподарських товарів.