Кремль готує Росію до затяжної війни: новий указ Путіна та ескалація на фронті

На тлі 1194-го дня повномасштабного вторгнення в Україну, Кремль продовжує посилювати військову машину, готуючи суспільство та економіку до тривалої війни. Новий указ Володимира Путіна свідчить про наміри Росії продовжувати агресію проти України та НАТО. Водночас, ситуація на фронті залишається напруженою, з численними атаками та обстрілами з обох сторін. Про це пише видання «Дзеркало».

Ескалація на фронті: звіти Генштабу ЗСУ

За останню добу зафіксовано 166 бойових зіткнень. Російські війська здійснили два ракетні удари, 79 авіаударів та 6128 обстрілів, використовуючи 3055 дронів-камікадзе. Найбільш інтенсивні бої відбувалися на Харківському, Куп'янському, Лиманському та Покровському напрямках.

На Харківському напрямку російські війська шість разів намагалися прорвати оборону ЗСУ в напрямку населеного пункту Липці та поблизу Вовчанська. На Куп'янському напрямку зафіксовано десять атак в районах населених пунктів Піщане, Степне Новоселівка та Загризове. На Лиманському напрямку противник атакував 18 разів, намагаючись вклинитися в оборону ЗСУ.

Офіційна позиція РФ: заяви Міноборони

Міністерство оборони Росії тим часом повідомило про захоплення села Водолаги Сумської області та села Новопіль Донецької області. Також заявлено про знищення установок HIMARS та ураження скупчень живої сили і техніки ЗСУ в різних районах.

Міністерство оборони РФ також повідомило про нібито успішне знищення 169 безпілотників літакового типу за останній період. Заява не супроводжується незалежними підтвердженнями, проте активно використовується у внутрішній пропаганді як аргумент на користь ефективності російської ППО.

Риторика погроз і нові територіальні апетити

Російська політична верхівка продовжує транслювати загрози на адресу України, демонструючи, що Кремль не обмежується вже окупованими територіями. Голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картополов заявив державному агентству ТАСС, що Україна може «втратити» такі великі міста, як Запоріжжя, Дніпро, Суми, Харків, Одеса та Миколаїв, якщо не погодиться на умови «мирного врегулювання».

«Щодня зволікання з дипломатичним рішенням погіршує її (України) переговорні позиції», — наголосив Картополов, вкотре використовуючи ультимативний тон.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) звертають увагу: подібні заяви підтверджують, що амбіції Кремля виходять далеко за межі чотирьох вже анексованих областей. Вони попереджають, що Росія потенційно готується до проголошення незаконної анексії ще п’яти областей, якщо їй вдасться захопити їхні адміністративні центри.

У якості прикладу аналітики ISW згадують Запорізьку область, яку Москва оголосила анексованою ще у вересні 2022 року, попри те що обласний центр — місто Запоріжжя — досі залишається під контролем України.

Такі заяви, як Картополова, лише підтверджують: Кремль не полишає спроб реалізувати ідею «Новоросії» — концептуального проекту, що включає всю південну та східну Україну. Претензії на Суми, Харків, Одесу звучать все частіше, підтримувані риторикою про їх нібито «історичну» належність до Росії.

Розгортання режиму мобілізації — не лише у війську

Крім геополітичних погроз, Кремль продовжує готуватися до довготривалого конфлікту й усередині країни. 30 травня Володимир Путін підписав указ, який дозволяє уряду позбавляти акціонерів оборонних підприємств їхніх прав у разі невиконання оборонних замовлень під час воєнного стану. Контроль над такими підприємствами можуть передати державним керуючим компаніям.

Указ охоплює як компанії, що спеціалізуються на авіації та суднобудуванні, так і виробників зброї та їхніх підрядників. На думку ISW, це частина стратегії Кремля зі створення правової бази для націоналізації цілих секторів економіки у разі запровадження режиму повного воєнного стану.

Така ескалація свідчить про готовність російської влади до перетворення внутрішньої економіки на воєнну машину, не рахуючись із приватною власністю та правами громадян. Зусилля Кремля в цьому напрямку можуть бути передумовою для ще ширшого конфлікту, включно з можливими зіткненнями з НАТО.

Риторика російської влади — це не просто слова. Вона формує вектор дій і готує підґрунтя для подальших спроб агресії. Усвідомлення цього — запорука адекватної відповіді міжнародної спільноти.

Такий підхід свідчить про наміри Росії продовжувати агресію проти України та потенційно розширити конфлікт на інші країни НАТО. Це викликає занепокоєння міжнародної спільноти та потребує відповідної реакції.

Більше новин читайте на GreenPost.