Коронавірус корисний для здоров’я?

Коли Держстат нарешті оприлюднив статистику смертності за цей рік (січень-квітень), багато хто сприйняв це як доказ відсутності існування COVID-19 або його позитивного впливу на смертність. Адже  кількість померлих у січні-квітні 2020 року – 195 287 осіб, тоді як в аналогічний період 2019 року – 207 143, тобто без епідемії смертність по країні була вищою майже на 12 тисяч осіб.

Однак демографи пояснюють: справа не в коронавірусі, а в карантині. І ця статистика цілком очікувана.

«Насправді карантин при складній епідеміологічний ситуації для того й запроваджується, щоб знизити смертність, – сказала у своєму коментарі  GreenPost завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило. – Зниження смертності під час карантину, по-перше, підтверджує його дієвість, та й у наших умовах інших можливостей регулювання епідситуації фактично нема – ми не маємо таких можливостей, як Японія, Південна Корея чи інші країни, які переважно зробили ставку на масове тестування, відстежування контактів, ефективну медичну допомогу тощо».

Ірина Курило пояснює, що зниження смертності під час карантину має й низку інших причин. Насамперед це зовнішні причини смерті (ДТП, самогубства, випадкові утоплення і так далі), котрі за підсумками минулих років є достатньо вагомою часткою – понад 30 тисяч осіб щорічно. Відповідно карантинні заходи обмежують пересування людей та інші чинники, які можуть вплинути на зовнішні причини смерті.

«Тому якщо здійснити кілька простих арифметичних маніпуляцій, можна побачити, що порівняно з квітнем того року число смертей у квітні цього року (коли вже було запроваджено карантин) зменшилось на 1656 смертей, – говорить Ірина Курило. – Але, на жаль, ми не маємо помісячної статистики щодо причин смерті».

Щоправда, зниження кількості померлих у віці до 1 року важко пояснити зовнішніми чинниками, враховуючи ймовірність потрапити у ДТП або вчинити самогубство. Але зниження смертності немовлят не має стосунку до карантину, пояснює Ірина Курило.

«Абсолютне число народжуваності в Україні з року в рік, починаючи з 2014 року, інтенсивно зменшується. Відповідно менше народжених – менших смертей», – говорить вона.

Однак карантинні заходи можуть із часом підвищити рівень смертності, нагадує Ірина Курило. Ідеться про ті причини, які могла спричинити фактична зупинка надання медичної допомоги при інших захворюваннях: виявлення новоутворень, лікування серцево-судинних захворювань тощо.

«Проявиться реакція на рівні популяції на припинення надання медичної допомоги та інші чинники, пов’язані з карантином – різноманітні депресії тощо, – говорить  Курило. – Зазвичай вона настає не так швидко, але через кілька місяців ми можемо відчути і негативні наслідки карантину, спричинені тим, що люди не мали змоги вчасно виявляти небезпечні захворювання або лікувати хронічні».

Проте науковиця підкреслює: більш обґрунтовані висновки можна буде робити за даними бодай річної статистики, коли за підсумками 2020 року органи державної статистики матимуть зведену інформація за причинами смерті.

«А взагалі існує такий дослідницький прийом – коли цей, так би мовити, кумулятивний ефект і пандемії, і карантинних заходів оцінюється тим, чи підвищується смертність узагалі, – розповідає Ірина Курило. – Бачите, є різноспрямований вплив карантину – сприятливий щодо епідемічної ситуації, але несприятливий щодо інших хвороб. І відстежування числа смертей, а краще тривалості життя як більш коректних за підсумками більш тривалого періоду дає можливість робити висновки, як це вплинуло в комплексі».

Раніше ми писали, що Держстат не знає, від чого померли українці за три останні місяці.

Також ми розповідали, що не виключено, що народжуваність через якийсь час піде вгору.