Комунальні пастки січневого блекауту: чому рахунки за світло та опалення зростають без послуг

Січень 2026 року став одним із найважчих для київської енергосистеми. Після нічних ударів 9 січня по стратегічних об'єктах — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 — столиця опинилася на межі гуманітарної катастрофи. Попри те, що сотні будинків тижнями залишалися без опалення, а електрика з'являлася лише на короткі проміжки часу, кияни продовжують отримувати повноцінні комунальні рахунки. Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко наголошує на парадоксальності ситуації: відсутність світла за законом не вважається форс-мажором, тому якщо мешканець вчасно не подав показники, система автоматично нарахує оплату за «середнім» споживанням минулих періодів, ігноруючи реальний блекаут. Про це пише Уніан.

Ситуація з опаленням ще складніша. Лише 5% столичних квартир мають індивідуальні лічильники тепла. У більшості випадків нарахування йдуть за будинковими приладами обліку, а в 20% будинків вони взагалі відсутні або несправні. Найбільша проблема полягає в якості теплоносія: часто лічильники фіксують лише об'єм води, а не її температуру. Тобто, якщо в трубах циркулює ледь тепла вода (наприклад, 45 градусів замість 70), лічильник рахує її як повноцінну послугу. За розрахунками Попенка, мешканці стандартної квартири в будинку, що сидів без тепла, можуть щодня втрачати близько 80 гривень за послугу, яка де-факто не надавалась.

Домогтися перерахунку в сучасних українських реаліях — завдання майже неможливе. Навіть якщо комісія зафіксує низьку температуру у квартирі, теплокомуненерго зазвичай перекладає відповідальність на втрати в мережах або всередині будинку. У судах монополісти часто використовують аргумент, що вони подали теплоносій до «входу в будинок», а далі — це зона відповідальності керуючої компанії або мешканців. Олег Попенко зазначає, що дієвої системи захисту прав споживачів наразі не існує, а Держпродспоживслужба часто визнає порушення, але не має важелів впливу для реального повернення коштів людям.

Єдиний дієвий шлях для споживачів — це жорсткий контроль за подачею показників. Якщо ви виїхали або світла не було тривалий час, необхідно подати реальні цифри лічильника, і тоді перерахунок має відбутися автоматично в наступному місяці. Проте для глобального вирішення проблеми необхідна ініціатива Кабміну щодо автоматичного списання оплати за дні, коли послуги не надавалися централізовано. Поки ж кияни змушені не лише виживати в умовах холоду, а й витрачати ресурси на боротьбу з бюрократичною машиною комунальних гігантів.

Більше новин читайте на GreenPost.