Те, що ми звикли називати целюлітом, має іншу назву — гіноїдна ліподистрофія. Це незапальні структурні зміни підшкірно-жирової клітковини у жінок, ключовою ланкою у розвитку яких є локальна гіпертрофія адипоцитів (клітин жирової тканини). В основі лежить порушення обмінних процесів у підшкірно-жировій клітковині. Жир при цьому розподіляється під шкірою нерівномірно, що призводить до утворення нерівностей на поверхні шкіри, розповідає Телеграм-канал Doctor A.
Гіноїдна ліподистрофія не внесена до міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду (МКХ-10), оскільки не вважається захворюванням. А ось целюліт — це гостра інфекція м'яких тканин, що характеризується дифузним серозним запаленням із гіперемією, набряком та локальною хворобливістю. При типовому перебігу неускладненого целюліту уражається підшкірна жирова клітковина з належною шкірою, але в окремих випадках запальний процес може поширитися і більш глибокі структури (фасції, м'язи).
Підшкірно-жирова клітковина складається з волокон колагену та еластину, які перехрещуються між собою та формують стільники, оповиті кровоносними судинами та нервами. У цих стільниках живуть жирові клітини (адипоцити). Адипоцити зростають. Нервові закінчення затискаються, внаслідок чого тонус судин та чутливість шкіри змінюються, виникають болючі відчуття при натисканні. Кровообіг і лімфоток утрудняються, настає гіпоксія (нестача кисню) у тканинах. В умовах гіпоксії колаген та еластин втрачають еластичність і утворюють грубі перегородки — ефект замурованих клітин. До того ж накопичуються шлаки та токсини. Утворюється міжклітинний набряк. Так і формується апельсинова кірка.
Існує кілька теорій виникнення целюліту. Відповідно до однієї з них «винні» жіночі статеві гормони — саме тому починається утворення целюліту з так званих репродуктивних зон: живота, стегон та сідниць. Інша вважає, що основна причина у деградації саме сполучної тканини, яка призводить і до проблем із мікроциркуляцією (насамперед кровообігом). Ця теорія пояснює, чому целюліт буває і дуже худих людей. Третя версія враховує здатність адипоцитів виробляти гормони. Довгий час вважалося, що жирова тканина — це склад енергетичних запасів організму. Проте з'ясувалося, що жирові клітини виробляють низку важливих гормонів та регуляторів. У нормі, тобто якщо немає змін у сполучній тканині та судинах, а жирові клітини не гіпертрофовані, всі гормони, що виділяються, відправляються в кровотік і доставляються в органи, для яких призначені. Але за порушення кровообігу зайва рідина навколо адипоцитів застоюється, а ній накопичуються гормони, які починають впливати на жирову тканину замість тих органів, котрим призначалися.
Перед боротьбою з целюлітом слід зрозуміти, звідки виникла ця естетична проблема. Найкраще звернутися до лікаря-ендокринолога. Щоб позбутися апельсинової кірки, потрібно поліпшити кровотік і роботу лімфи. Найкраще допомагають масажні техніки. Коли м'язи розтягують та розминають, вони розправляються, а судини починають нормально функціонувати. Артеріальна кров знову може активно приносити корисні речовини, а венозна — прибирати продукти розпаду. Вироблення нових колагенових волокон можна стимулювати за допомогою апаратних методів косметології та ін'єкційних процедур. Наприклад, інфрачервоне світло з довгою хвилі 900 нм нагріває шкіру до 40 °С і розм'якшує підшкірний жир, роблячи його більш податливим. Також боротися з целюлітом допомагають міостимулятори та мікроструми. Під час процедур м'язи скорочуються і певною мірою замінюють тренування. Ще одні помічники — вакуумно-роликові масажери або LPG. Вони, як пилосос, засмоктують у собі «проблемні зони» і вже там розминають і масажують жир роликами, розташованими всередині.
У цій боротьбі важливий комплексний підхід, тобто поєднання масажу, спорту та правильного харчування.
Також ми розповідали про траншейну (окопну) стопу: кому загрожує і як уберегтися.