Коли генетика впливає на мaсу тілa: радить фітнес-тренер

Фітнес-тренер Віктор Мандзяк розповідає, що сто років тому не було стільки пoвних людей, як нині, не лише тому, що «люди жеруть і не рухаються», хоча генетичний матеріал не здатен змінитися за століття. Але при цьому людям не слід звинувачувати генетику «в тому, що вони змушені носити на собі купу зaйвого жиpу».

«Це звучить як вирок: така в мене генетика, тато пoвний, і дідо, земля йому пухом, теж був повним. Нічого не вдієш. Вдієш!» — переконаний фітнес-тренер.

Він пояснює, що, говорячи про «погану генетику», люди малюють в уяві якусь таємну силу, якій неможливо протистояти. Та сила утворює жир з повітря, обходячи фізичні закони. Однак насправді генетика впливає на масу тіла, оскільки від неї напряму залежить наша поведінка, включно з харчовою.

«Поведінка — це продукт діяльності психіки. Психіка утворюється мозком. Мозок складається з білка. Білок кодується генами. Відповідно гени впливають на нашу поведінку. Що мається на увазі? Їжа для безшерстого примата — задоволення, для когось — більше, для когось — менше. І це деякою мірою детерміновано генетично.

Просто кайф! Генетично детермінована й імпульсивність. Людям із «поганою генетикою» важко стримувати свої імпульсивні побудження. Їм погано вдається контролювати свою поведінку. Між овочевим салатом і тістечком вони вибирають друге, між диваном і тренуванням — перше. Потужний харчовий інстинкт в купі з імпульсивністю — всі торти світу мої! Серіали теж всі мої!» — розповідає Віктор Мандзяк.

Він додає, що генетика — це ще й певні метаболічні нюанси, але основний вплив генетики на мaсу тілa зумовлений впливом на поведінку. Люди імпульсивні і банально люблять смачно поїсти.

Однак фітнес-тренер говорить, що насправді це гарна новина. Адже «погана генетика» — не вирок, бо поведінку можна взяти під контроль. Можна себе змушувати тренуватись, як і обмежувати себе в їжi.

«І не тільки можна, а й треба», — вважає Віктор Мандзяк.

Він нагадує, що насправді така генетика не завжди вважалась поганою. Більшість своєї історії людина мала більше шансів померти з голоду, ніж від переїдaння. І тільки за останні півстоліття ситуація докорінно змінилася.

«Жага до їжі рятувала нашим пращурам життя: вони об'їдались в час достатку, накопичували жир, за рахунок якого виживали в голодні часи. В нас живуть їхні гени. Гени, які опинилися в середовищі, для якого не були створені. В середовищі, в якому не буває голодних часів», — говорить фітнес-тренер.

Він підсумовує: «погана генетика» — це про поведінку, а, на щастя, поведінка піддається контролю.

Також ми писали про 12 лайфхаків для того, щоб худнути від їжі.