Забруднення навколишнього середовища пластиковими відходами є величезною проблемою. Останнім часом вчених особливо непокоїть те, що відбувається після розпаду пластику на крихітні частинки та їх вплив на живий світ. Зокрема, вони такі малі, що можуть легко проникати у клітини людини. І, природно, постає питання: до яких наслідків це призведе?
У світлі цієї проблеми дослідники дедалі частіше вивчають найрізноманітніші споживчі товари. Подібну роботу нещодавно провели й у Національному інституті стандартів та технологій (США). Були проаналізовані кавові стаканчики, покриті поліетиленом низької щільності (LDPE – м'яка гнучка плівка, що використовується як водонепроникний вкладиш), та вкладиші для випічки – прозорі пластикові листи, поміщені в деко, щоб створити антипригарну поверхню. Результати дуже невтішні.
Існує безліч різних типів пластикових матеріалів, але вони складаються з полімерів, які у природному середовищі розпадаються на частинки. Дослідники поділяють їх на дві групи: мікро- та нанопластики. Вважається, що мікропластик має розмір менше 5 мм, і його ще можна побачити неозброєним оком, у той час як нанопластик становить менше однієї мільйонної частки метра (одного мікрометра) і його неможливо побачити навіть у стандартний мікроскоп. Лабораторні роботи вже показали, що деякі споживчі продукти, включаючи дитячі пляшечки з поліпропілену та нейлонові чайні пакетики, виділяють ці мікрочастинки у воду.
Черга дійшла до одноразових склянок для гарячих напоїв та харчових пакетів. З'ясувалося, що коли посуд піддається впливу води при температурі 100°, то вона виділяє у воду трильйони наночастинок пластику на літр. Їхній середній розмір варіюється від 30 до 80 нм, а деякі з них перевищують 200 нм. Дослідники сумно констатують, що головний висновок роботи полягає в тому, що мікропластик сьогодні є скрізь. І його неймовірно багато. І наночастинки справді можуть потрапити усередину клітини, можливо, порушуючи її функцію.
Дослідники продовжують вивчати інші споживчі товари та матеріали, такі як тканини, поліефірна бавовна, пластикові труби тощо. Про результати вони мають намір сповіщати громадськість та науковий світ.
До слова, Держекоінспекція підрахувала суму збитків після обстрілу сховища аміаку у Сумах.