Каховське водосховище після катастрофи: вода є, але не скрізь — ось які варіанти розглядають науковці (ФОТО)

Після руйнування Каховської ГЕС та прориву греблі Каховське водосховище, загальна площа якого складала 2155 км², почало стрімко зменшуватися. У жовтні 2023 року воно сягло мінімальних показників за обсягом води та площі, яка на той момент склала 193 км², тобто лише 9 % від початкової площі водосховища.

Проте за рік ситуація змінилася. Каховське водосховище не тільки не пересохло, а й почало стрімко наповнюватись водою. Про це розповідає Deutsche Welle.

За даними Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, на сьогоднішній день водою вкрито до 40 % колишньої акваторії водосховища, обсяг води зріс приблизно вчетверо.

У жовтні 2023 року площа Каховського водосховища складала 193 квадратних кілометри. На решті території водоймище пересохло У жовтні 2023 року площа Каховського водосховища становила лищь 193 квадратних кілометри. На решті території водоймище пересохло

«За супутниковими знімками видно, що з лютого цього року почала стрімко з'являтися вода. Особливо процес інтенсифікувався в березні. Це пов'язано з сезонністю, коли випадає висока кількість опадів, тане сніг і були скидання води з інших водоймищ вище каскадом Дніпра. Хоча, звісно, обсяги не ті, що були до підриву ГЕС, і глибини не ті, але вода у водосховищі є», — розповів завідувач лабораторії геоінформаційних систем Всесвітнього центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон.

Утім, за його словами, влітку, коли встановиться спека, рівень води у водосховищі падатиме через випаровування, значна його частина знову осушуватиметься. Така циклічність повторюватиметься щороку, тому подальше використання водосховища потрібно планувати, виходячи з цього. Водночас є окремі частини водосховища, які не заповнюються навіть за сезонного підняття рівня води. На таких ділянках уже спостерігається заліснення, де дерева досягли понад 3 м заввишки.

На думку науковця, якщо війна затягнеться і статус-кво Каховського водосховища не зміниться, то близько 5 % площі водойми за відсутності активних бойових дій можна буде рекультивувати та використовувати у сільському господарстві. «Десь п'ята частина водоймища точно заростатиме лісом і майже ніколи не підтоплюватиметься. А понад 50 % площі водоймища будуть регулярно, у певні періоди, підтоплюватись водою. І для якихось нових цілей — сільського господарства чи відновлення природних систем — його не можна буде використовувати», — зазначає Сергій Гапон.

Науковці НАН України вже розробляють кілька варіантів подальшого використання Каховського водосховища, виходячи з економічних і соціальних потреб. Однією з умов є збереження культурної спадщини, яку дослідники відкривають на дні водоймища після катастрофи.

«Один із варіантів — залишити все, як було сто років тому, не відновлювати греблю та ГЕС, як деякі пропонують. Але розрахунки показують, що води буде замало, щоб можна було ефективно впроваджувати сучасне сільське господарство з глибокою переробкою зерна та продавати готовий продукт . А саме цього хочуть люди, які мешкають на тих територіях і залишилися без роботи після підриву Каховської ГЕС», — сказав директор українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Володимир Осадчий.

Ще один із варіантів, що розглядаються, — зробити дамбу на річці Конка, яка є лівою притокою Дніпра, щоб залишити 500 км² природного формування ландшафту, яким він був до побудови Каховської ГЕС і греблі.

Та цей варіант має свої мінуси, зазначає Осадчий.

«Там — глобальні зміни клімату. Вода річки Конка дуже солона. Вміст солі — 3 г на літр води, тому на не придатна для питного водопостачання та поливу. А ґрунти, відповідно, через посуху непридатні для використання», — робить висновок науковець.

Третій варіант, який розглядають науковці, — відновити Каховську ГЕС та греблю після закінчення війни та повністю заповнити водосховище дніпровською водою. На думку Володимира Осадчого, це найбільш прийнятний варіант для того, щоб південний регіон міг розвиватися з огляду на доступ людей до питної води та можливості меліорації.

Поки що питання з питною водою вдалося вирішити лише частково — і то лише на підконтрольній Україні території. За словами Сергія Гапона, супутникові знімки показують, що Північнокримський канал, який живився з Каховського водосховища, повністю пересох, тож населення Криму залишилося без води, а аграрії Херсонської області — без зрошення. Каховський канал, який живив прісною водою Приазов'я у Херсонській і Запорізькій областях, пересох частково.

«Частина Каховського каналу наповнена водою, проте пити цю воду небезпечно. Через застійні процеси, коли немає протоки, можуть розвиватися інфекційні хвороби. Найбільше нестачі води відчувають люди на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей», — констатує Гапон. Він зазначає, що люди на окупованих територіях у південних областях та Криму залежать від опадів, яких там і так мало.

Жителі лівобережної частини Херсонської області, які перебувають під окупацією РФ, на умовах анонімності розповіли, що окупаційна влада ще в травні обмежила людей у ​​споживанні питної води з Каховського каналу, ввівши жорсткі графіки та ліміти. Люди змушені розконсервувати чи пробивати свердловини у пошуках питної води, проте водні горизонти з питною водою там дуже засолені.

Більше новин читайте на GreenPost.