Кабмін ліквідував Координаційний центр трансформації вугільних регіонів

Кабінет Міністрів України офіційно ліквідував Координаційний центр з питань трансформації вугільних регіонів. Відповідне рішення закріплене постановою №584 від 6 травня 2026 року, яка скасовує дію поперьно-економічному порядку денному країни, пише interfax.

Історія та завдання Координаційного центру

Коли центр створювався у 2020 році, перед ним стояли амбітні завдання. Орган мав стати головним майданчиком для:

• Формування стратегічного бачення: розробка планів сталого розвитку для міст, чия економіка десятиліттями залежала від видобутку вугілля.
• Міжвідомчої координації: синхронізація дій різних міністерств, місцевої влади та міжнародних партнерів.
• Залучення інвестицій: пошук фінансування для проєктів «справедливої трансформації» та перекваліфікації працівників галузі.

Протягом шести років центр виконував роль модератора між державним сектором та вугільними громадами, намагаючись знайти баланс між закриттям збиткових шахт та створенням нових робочих місць.

Контекст 2026 року: програма до 2030-го залишається

Ліквідація Координаційного центру не означає відмову держави від самої ідеї реформування галузі. Навпаки, у червні 2025 року Уряд затвердив масштабну Державну цільову програму справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року.

Фахівці галузі припускають, що ліквідація окремого центру свідчить про перехід від «координаційно-дорадчого» формату до безпосереднього виконання програми профільними міністерствами. У 2026 році, коли механізми фінансування та основні напрямки розвитку вже визначені, необхідність у проміжній структурі могла просто зникнути в межах оптимізації державного апарату.

Ризики та очікування громад

Для мешканців вугільних регіонів — від Львівщини до Донеччини — головним питанням залишається реальність «справедливості» цієї трансформації. Основними викликами залишаються:

• Логістика та енергетика: в умовах відновлення енергосистеми роль вугілля залишається дискусійною.
• Соціальна адаптація: понад 20 громад потребують нових економічних моделей (технопарки, агропромислові кластери, зелена енергетика).
• Міжнародна підтримка: залучення коштів через європейські фонди «Just Transition Fund».

Ліквідація центру може прискорити ухвалення рішень, оскільки з ланцюжка зникає один узгоджувальний етап. Проте залишається ризик послаблення прямого діалогу між центральною владою та представниками шахтарських міст.

Більше новин читайте на GreenPost.