Сьогодні у світі відзначають Всесвітній день НЛО (World UFO Day) — символічну дату, що об'єднує дослідників, науковців та ентузіастів, які вивчають феномен непізнаних літаючих об'єктів. У глобальній спільноті існує дві дати відзначення цього дня: 24 червня (день, коли у 1947 році пілот Кеннет Арнольд вперше описав дев'ять дископодібних об'єктів над горою Рейнір, започаткувавши термін «літаючі тарілки») та 2 липня — основна дата, приурочена до знаменитого Розвельського інциденту в Нью-Мексико, що стався того ж року. Останніми роками ця подія трансформувалася з поп-культурного феномену на тему серйозних міждержавних та наукових дискусій. На зміну застарілій абревіатурі НЛО офіційно прийшов більш точний міжнародний термін — UAP (Unidentified Anomalous Phenomena — Непізнані аномальні явища), що охоплює об'єкти не лише в повітрі, а й у космосі чи під водою.
Останні місяці ознаменувалися безпрецедентною хвилею офіційного розсекречення архівів урядом США. У травні було запущено спеціалізований урядовий вебпортал WAR.GOV/UFO, який менш ніж за два місяці роботи зафіксував понад 1,7 мільярда відвідувань з усього світу. Міністерство оборони США в межах програми президентської директиви з прозорості опублікувало вже три масштабні транші раніше засекречених файлів і розсекречені дані продовжують надходити. Останній пакет документів, оприлюднений у червні, містить:
Паралельно з політичним розсекреченням відбувається стрімка академізація теми UAP. Замість аматорських припущень дослідження переходять під егіду провідних наукових інституцій. Офіційне оборонне відомство AARO (All-domain Anomaly Resolution Office), яке наразі оперує базою у понад 2000 верифікованих випадків, суттєво реформувало архітектуру управління даними. Спільно з Асоційованими університетами (AUI) та Флоридським державним університетом (FSU) було розроблено нові стандартизовані метадані для аналізу повідомлень. Основним технологічним трендом стало впровадження інструментів штучного інтелекту та машинного навчання для обробки великих масивів візуальної та текстової інформації, автоматичного триажу (сортування за пріоритетністю), кластеризації схожих випадків та виявлення закономірностей. Водночас науковці наголошують на важливості жорсткого людського контролю над ШІ для запобігання поширенню цифрових містифікацій та помилкових кореляцій.
Більше новин читайте на GreenPost.