У перший вівторок травня проводять Всесвітній день боротьби з астмою.
Астма — це поширене хронічне запальне захворювання дихальних шляхів легень, яке зазвичай починається у дитинстві. Вважається, що причиною астми є сполучення двох факторів — генетичного та довкілля.
У 2019 році астма вразила приблизно 262 мільйони людей і спричинила приблизно 461 000 смертей. У 2011 рівень смертності від астми був на 50 % нижчим. Більшість смертей сталася в країнах, що розвиваються.
Дослідження, проведене дослідниками з Імперського коледжу Лондона й опубліковане в The Lancet, показало, що діти, які мали інфекцію нижніх дихальних шляхів (ІНДП) — наприклад, бронхіт або пневмонію — до дворічного віку майже вдвічі частіше помирають передчасно, а в зрілому віці від респіраторних захворювань. Дослідження показало, що рівень передчасної смерті від респіраторних захворювань становив близько 2 % для тих, хто мав LRTI у ранньому дитинстві, порівняно з приблизно 1 % для тих, хто не мав. Результати залишилися після поправки на соціально-економічні фактори та статус куріння.
Команда дослідників із Медичної школи імені Кека (США) встановила залежність між поширенням електротранспорту та кількістю хворих на астму. Вони порівняли кількість астматиків і дані про кількість електромобілів у кожній місцевості з даними сайтів моніторингу повітря Агентства з охорони навколишнього середовища США щодо рівнів діоксиду азоту (NO2) та кількістю людей із рівнем освіти бакалавр і вище, які проживають у цих місцях. Рівень освітнього рівня часто використовується як показник соціально-економічного статусу району, оскільки освічені люди зазвичай заробляють більше коштів, тому більше таких людей можуть собі дозволити електромобілі.
Попередні дослідження показали, що громади з недостатнім рівнем обслуговування (наприклад, райони з низьким рівнем доходу), як правило, стикаються з гіршим забрудненням і пов’язаними з цим респіраторними проблемами, ніж заможніші райони. Якщо електромобілі замінять бензинові автомобілі в цих районах, вони можуть отримати суттєву вигоду.
Науковці повсякчас шукають нові і нові способи боротьби з астмою, аби повністю викорінити її.
Команда інженерів і дослідників охорони здоров’я з університету Північної Кароліни (США) розробила інструмент, який покращує здатність електронних пристроїв виявляти, коли пацієнт кашляє, і який можна застосувати для моніторингу здоров’я. Новий інструмент базується на розширеному алгоритмі штучного інтелекту (ШІ), який допомагає ШІ краще визначати невизначеність, коли він стикається з неочікуваними даними в реальних ситуаціях.
Використання таких переносних пристроїв з ШІ для моніторингу здоров’я, які б виявляли кашель у людей хворих на астму, могло б надати сповіщення про підвищений ризик нападу астми в найближчий час — і людина би завчасно знала, що варто вжити запобіжних заходів.
Нове дослідження дослідження Еріка Мелена, педіатра і професора Департаменту клінічних досліджень і освіти Каролінського інституту, опубліковане в Європейському респіраторному журналі, повідомляє, що у Стокгольмі зменшився рівень забруднення повітря, а також збільшився об’єм легень дітей і підлітків. Дослідники з Каролінського інституту вважають результати важливими, оскільки здоров'я легень молодих людей значною мірою впливає на ризик розвитку у них хронічних захворювань легень у подальшому житті.
Оскільки якісне повітря в приміщенні має вирішальне значення для нашого добробуту, дослідники з Університету Турку у Фінляндії розробили новий метод вимірювання якості повітря в приміщенні, використовуючи переваги флуоресцентних трансгенних штамів нематод Caenorhabditis elegans. Ці штами виробляють зелений флуоресцентний білок (GFP), коли відчувають запах або смак шкідливих біологічних або хімічних домішок. Рівень цієї флуоресценції можна легко виміряти за допомогою спектрометрії.
«Такі нематоди раніше використовувалися для моніторингу біологічних ефектів важких металів та інших факторів навколишнього середовища, тому ми подумали, що вони також можуть бути придатними для моніторингу якості повітря в приміщенні. Нематоди не можуть сказати нам, які токсичні сполуки є в повітрі, але вони можуть надати неупереджену думку про ризики для здоров’я», — каже керівник проекту, викладач тартуського університету Пяйві Коскінен.