28.01.2020 Автор: Оксана Гунько
Уряд дозволив будівництво ГЕС-2 на Херсонщині, у Новій Каховці поряд з існуючою ГЕС. Екологи б’ють тривогу, регіональні ЗМІ пишуть про наближення екологічного лиха. Як відомо, компанія Укргідроенерго у 2017 році отримала розпорядження від Кабміна про схвалення техніко-економічного обґрунтування “Будівництво Каховської ГЕС-2”. Протягом листопада-грудня у 2019 році пройшли громадські обговорення, на яких виступили фахівці зі своїми пропозиціями. До 16 січня 2020 Департамент ХОДА прийняв усі зауваження від спеціалістів і до 20 лютого департамент надасть висновок щодо впливу на довкілля проєкту будівництва та експлуатації Каховської ГЕС-2.
Як до будівництва ГЕС на річках в Україні ставляться експерти?
Професор Херсонського державного університету Олександр Ходосовцев звертає увагу на те, що не бачить економічних підстав для реалізації цього проєкту.
"Той відсоток збільшення виробництва електроенергії завдяки реалізації проєкту мізерний у порівняні з наявними потужностями Каховської ГЕС. Цього збільшення можна досягти, побудувавши поле сонячних панелей площею 40 гектарів. І такі поля вже введені в експлуатацію на території Херсонської області", –
заявив на сесії Херсонської обласної ради Олександр Ходосовцев, додавши, що негативний вплив на екологію, втручання в екоситему значно перевищить економічний ефект, на який розраховують розробники проєкту.
Науковець, доцент кафедри географії Дніпровського національного університету ім.Олеся Гончара, кандидат біологічних наук Вадим Манюк повідомив GreenPost, що в Україні без демонтажу гребель будь-яка річка загине:
“Сьогодні будують нові гідроакумулюючі станції, додаткові ГЕС на великих і на малих річках. Це нонсенс, цього не може буде взагалі у ХХІ сторіччі. На мій погляд, має бути мораторій".
За словами науковця, чим більше гребель, тим гірше для річки. Тому стратегічне питання — річки, які вже зарегульовані (зарегульованість річки — це кількість перешкод на шляху її течії, наявність греблей - ред) поступово розгороджувати: або демонтувати греблі або створити проточний режим, не прибираючи греблю.
“Найкращий спосіб управління річками — дати їм більше свободи. І це вже покращить на певний період стан річки”, — коментує Вадим Манюк.
На сайті Національного екологічного центру України (НЕЦУ), вказується, що в Україні проблема гребель — надзвичайно гостра. Сучасні плани гідроенергетиків щодо подальшого перекриття річок України греблями несуть загрозу Дністру, Південному Бугу, Дніпру і сотням малих річок Карпат.
“У США є охоронні категорії — “річки з вільною течією” або “ділянки з вільною течією”. Якщо є
ділянки річок без греблі — для них це дуже цінно. Тоді такий об’єкт оголошують
як територію з “високим природоохоронним пріоритетом” і головне, що річка
залишається недоторканою”, — наводить приклад з міжнародного досвіду Вадим
Манюк.
За словами науковця,
експерти мають запропонувати суспільству законопроект, по управлінню річками та
їх відновленню:
“Створення басейнових рад — це хороша ідея. Її рухали громадські активісти. Але на жаль, з різних причин, результат їхньої діяльності досягає нуля. Можливо, треба перезавантажити басейнові ради у новому форматі. Потрібна організована структура, яка буде проводити моніторинг. Просто це потрібно сконцентрувати в одне русло — з сильним менеджментом та працюючим законодавством”, — додав він.
Про те, що основною загрозою для річок України є величезна кількість гребель та ставків, пише у своєму блозі на Facebook Олексій Бурковський. Ця тема також є однією з провідних в першому повнометражному вітчизняному науково-популярному фільмі «Торські степи: життя, смерть... воскресіння?», автором сценарію якого є Олексій Бурковський та Олексій Василюк.
«Мають бути пріоритети в екологічній політиці, в тому числі, в еко-просвітницькій. Забруднення довкілля або питання побутових відходів це проблема. Проте, зникнення дикої природи — знищення лісів та степів, боліт та річок, які формують і підтримують придатне для нашого життя середовище, це не просто проблема ─ це катастрофа. Знищення річок, в першу чергу, малих та середніх, відбулося за надзвичайно короткий період. Старше покоління, кому сьогодні від 55 і більше, ще застали переважну більшість річок незарегульованою — без гребель та з нормальною течією. Підходить час, коли потрібно поспішати виправляти помилки минулого та повернути річкам свободу. Але таке питання має вирішуватись як мінімум на загальнодержавному рівні. На жаль, так звана децентралізація екологічної політики в 2012 р. значно ускладнила розв’язання багатьох питань, в тому числі, річок. Вважаю, що децентралізація в природоохоронній сфері це одне з найбільш абсурдних управлінських рішень, адже екосистему не можна розділити за адміністративно-територіальним принципом» — говорить Олексій Бурковський.
Науковець Вадим Манюк звертає увагу, що «в Україні мали б оголосити надзвичайний стан щодо обміління річок та їх знищення:
«Ми приблизно 100 років вбивали Дніпро, і нам
потрібно хоча б 100 років, щоб привести його до задовільного стану. Якщо ми
зараз не почнемо цього робити, то взагалі буде занадто пізно. Рівень у морі
стане дуже високим, і в рази дорожче буде це зробити. Основні проблеми Дніпра
та інших річок — зміна клімату та зарегульованість річок. А це глобальна
проблема. Вплив людини на гідрорежим та зміна клімату призведуть до вимирання
річок природнім шляхом», — застерігає від екологічної катастрофи науковець.
Довідка: проєкт будівництва та експлуатації
гідроелектростанції «Каховська ГЕС-2» потужністю 250 МВт реалізується з метою
збільшення виробництва відновлювальної електроенергії через Каховський
гідровузол. ТЕО «Будівництво Каховської ГЕС-2» схвалене розпорядженням КМУ від
10.03.2017 № 156-р. Будівництво ГЕС планується біля примикання правобережної
земляної греблі Каховської ГЕС, в тілі існуючої греблі, в адміністративних
межах Козацької селищної ради та Веселівської сільської ради Бериславського
району. Загальна площа земельних ділянок – 38,85 га. Орієнтовна вартість
проєкту 500 мільйонів євро.
