Екоактивісти розкритикували об’єднання всіх лісгоспів України в єдину структуру

Українські екоактивісти розкритикували пропозицію щодо об’єднання всіх держлісгоспів в одне ДП "Ліси України". На їх думку це матиме значні негативні наслідки для лісового господарства та суміжних галузей, зокрема для охорони природи, повідомляє громадська організація “Дунайсько-Карпатська Програма”.

Екоактивісти пояснили, що така ініціатива щодо об’єднання всіх державних лісгоспів зʼявлялася і раніше .

“Доцільніше хоч раз довести до успішного завершення почате, а не розхитувати і розвертати галузь відповідно до бажань та приватних інтересів окремих груп впливу у державі”, – зазначили в матеріалі.

Наслідки обʼєднання

Для природоохоронних територій

Створення нових природно-заповідних територій на землях державного лісового фонду погоджується з постійним лісокористувачем. Екоактивісти зазначили, що прийняття таких рішень потребує доброї волі і розуміння природоохоронної специфіки на різних рівнях, зокрема обласних управлінь лісового та мисливського господарства, а також окремих лісогосподарських підприємств.

Сьогодні створення природно-заповідних територій місцевого значення відбувається на обласному рівні. У переважній більшості випадків, встановлення меж, запровадження охоронного режиму, і встановлення статусу природоохоронної лісової території відбувається у держлісгоспі. А далі – погодження на обласному рівні.

Результатом співпраці є вихід у ліс, дискусії і, врешті-решт, прийняття рішень.

“Часто тільки у лісі вдається переконати відповідну посадову особу у тому, що природоохоронна складова у конкретному випадку важливіша за прибуток від вирубування деревини. Умовно кажучи, на місці видно не лише метри кубічні деревини і цифри отриманого прибутку, але й сам ліс, його природоохоронну, естетичну, наукову та лісовідновлюючу цінність”, – зазначили в матеріалі.

Однак у випадку обєднання лісгоспів таке погодження відбуватиметься у Києві. Наслідками такого рішення може стати ускладнення процедури, нерозуміння проблематики конкретного об’єкта і, як результат, уповільнення процесів заповідання, і втрату ряду цінних об’єктів внаслідок вирубування.

"Розмивання" відповідальності за діяння посадових осіб держлісгоспів щодо рубок, дотримання режимів охорони рослинного і тваринного світу Передача документації, заміна посадових осіб, скорочення посад, зміни у земельній документації, представництва у судах можуть призвести до того, що винні у зловживаннях та злочинах, зокрема під час війни, уникнуть відповідальності.

Земельне питання

Екоактивісти пояснили, що нещодавнє укрупнення лісгоспів вже призвело до додаткових витрат на переоформлення земельних документів. Це відволікає працівників від основної роботи та лягає додатковим фінансовим тягарем на підприємства. Окрім того, під час таких маніпуляцій відбувалася незаконна приватизації лісових земель.

Фінансування заходів із охорони природи

На сьогодні практично всі заходи з охорони природи у лісах здійснюються за рахунок держлісгоспів з використанням коштів, отриманих від господарської діяльності. Навіть сьогодні є проблеми із фінансуванням заходів охорони.

“Якщо ж такі кошти будуть накопичуватись і виділятись на центральному рівні без розуміння місцевих особливостей, то можна очікувати ускладнення ситуації, і відповідно, практичну відмову від заповідання на місцевому рівні”, – пояснили в повідомленні.

“Безлад” у лісовій та природоохоронній галузях Лісовому господарству України було запропоновано кілька моделей розвитку. Найбільшу підтримку отримала так звана “польська” модель. Були здійснені певні кроки до запровадження її в Україні. Окрім того, реалізація міжнародних проєктів для реформування лісового господарства України (проєкти FLEG та FLEG 2), що фінансувалися ЄС, дали можливість накопичити велику кількість аналітичного матеріалу.

“Різкий розворот від неї без будь-якої переконливої аргументації на користь об'єднання "Ліси України" може призвести лише до чергового безладу і у лісовій, і у природоохоронній галузях. А у безладі, як відомо, захищати інтереси суспільства і природи, а також країни, набагато складніше. Це не допоможе наблизити підприємства галузі до стандартів кандидата у члени ЄС”, – зазначили в “Дунайсько-Карпатська Програма”.

Як відомо, на Верховинщині фотопастка спіймала червонокнижну рись (ФОТО).