Дискусії про реформи: чому пропозиції щодо зміни тексту «Ще не вмерла...» залишаються нереалізованими
Найбільше сумнівів викликають перші рядки гімну.
День Державного Гімну України: історія, дата та дискусії про зміниСьогодні, 10 березня, українське суспільство відзначає День Державного Гімну — свято одного з головних символів суверенітету, що об'єднує націю в боротьбі за незалежність. Офіційний статус цієї дати був закріплений Кабінетом Міністрів у 2021 році, хоча сама історія твору налічує понад 160 років.
Вибір 10 березня не є випадковим: саме цього дня у 1865 році в Перемишлі (Польща) вперше публічно прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на вірші Павла Чубинського. Виконання відбулося на урочистостях до роковин смерті Тараса Шевченка. З того часу «Ще не вмерла Україна» стала неофіційним гімном національно-визвольних змагань.
Варто зазначити, що в експертних колах існують пропозиції щодо перенесення свята на 15 січня. Саме цього дня у 1992 році Верховна Рада офіційно затвердила музичну редакцію Гімну, що є ключовим актом сучасного державотворення
Текст Гімну: боротьба за сенси
Найбільш дискусійним питанням залишається редакція тексту. Критики часто вказують на нібито пасивний характер перших рядків, пропонуючи замінити «Ще не вмерла...» на більш ствердні варіанти, як-от «Переможе Україна» або «Процвітає Україна».
Зокрема, у 2022 році на розгляд парламенту подавалися законопроєкти №7162 та №7162-1, які пропонували радикальне оновлення слів. Проте ініціативи не знайшли підтримки з кількох причин:
Конституційний бар'єр. Державний Гімн захищений статтею 20 Конституції України. Зміни до цього розділу потребують 300 голосів депутатів та проведення всеукраїнського референдуму, який неможливий в умовах воєнного стану.
Культурна традиція. Філологи наголошують, що вислів «Ще не вмерла...» є калькою з європейських національних гімнів (зокрема польського) і означає не процес згасання, а констатацію того, що держава стоїть і боротьба триває.
Політична позиція. Керівництво держави та значна частина суспільства вважають, що під час війни зміна символів є недоречною, оскільки класичний текст набув нового, пророчого змісту.
Основна хвиля пропозицій щодо зміни Гімну припала на весну 2022 року. Депутати пропонували змінити тональність тексту з «очікувальної» на «ствердну», вважаючи, що під час повномасштабної війни нація вже довела свою спроможність, і це має бути відображено в офіційному символі.
Найбільш обговорюваними стали два підходи, зафіксовані у законопроєктах:
| Елемент тексту | Чинна редакція (2003 р.) | Варіант №7162 (проєкт Г. Третьякової) | Варіант №7162-1 (проєкт Л. Василів) |
| Початок | Ще не вмерла України і слава, і воля | Переможе Україна! І слава, і воля | Процвітає України і слава, і воля |
| Звернення | Ще нам, браття молодії | Вже нам, браття українці | Вже нам, браття молодії |
| Доля | Усміхнеться доля | Усміхнулась доля | Усміхнулась доля |
| Вороги | Згинуть наші вороженьки | Гинуть наші вороженьки | Никнуть наші вороженьки |
| Дії | Душу й тіло ми положим | Душу й тіло ми зміцнили | Душу й тіло ми піднімем |
На сьогодні чинною залишається редакція 2003 року, яка складається лише з першого куплету та приспіву вірша Чубинського.
Більше новин читайте на GreenPost.

