Зоозахисники та екоактивісти звинувачують Юлію Шаповалову — директорку Харківського КП «Центр поводження з тваринами» — у шкуродерстві.
Факти, які свідчать про непрофесійність жінки, оприлюднила на особистій сторінці у Facebook зоозахисниця Марина Суркова.
У багатьох своїх інтерв'ю директор цього КП Юлія Шаповалова (Цибулька) зазначає, що головними підставами для евтаназії в КП є старість або несоціалізованість тварини. Несоціалізованість — поняття суб'єктивне. Втім, як і старість. Замість соціалізації та виховання тварин цей «останній притулок» обирає їх вбивство, як вирішення проблеми, — пише Суркова.
Жінка також оприлюднила у своєму дописі фрагмент із відео, де Юлія Шаповалова пояснює журналістам, яких саме тварин присипають у притулку.
За словами директорки харківського Центру поводження з тваринами вирок про смерть виносять тим собакам і котам, які не вміють поводити себе поруч із людиною, псують меблі, перевертають квіти, що стоять на підвіконнях, справляють природну потребу на ліжку й... усього бояться.
Такий підхід до евтаназії домашніх улюбленців не підтримують зоопсихологи. Фахівці стверджують, що страхи та небажання ходити на повідку можуть стати результатом психотравми, яку пережила тварина, чи свідчити про невміння господаря правильно займатися твариною. У будь-якому випадку, ці поведінкові проблеми коригуються через роботу з твариною та її господарем.
А псування меблів та «запахущі подарунки» в ліжку господарів — це єдиний спосіб, доступний тваринам, вказати на свої проблеми та пригнічений стан. Собакам і котам може не вистачати фізичної активності чи уваги господарів. Вони можуть так реагувати на до цього незнайому людину в помешканні або намагатися ділити територію з іншими домашніми улюбленцями. Проте це аж ніяк не підстава позбавляти їх життя.
Тим часом на Шаповалову подали до суду екологи Київського еколого-культурного центру. Вимагають звільнення жінки із займаної посади через непрофесійність і висловлювання, які можуть перерости в дії та нести загрозу для підопічних тварин.
Як ми писали раніше, взимку на тварин-безхатьків чигає небезпека не лише від рук шкуродерів, але й від погодних умов. Від голоду в мороз собака вмирає за 17 годин, а кішка — за шість.