Дотримання стратегії затяжної війни — самогубство для РФ — міжнародний терорист Гіркін-Стрєлков
У більшості частин ЗС РФ не розуміють, що є умовою перемоги чи просто припинення війни.
Міжнародний терорист, котрий «натиснув спусковий гачок цієї війни» у 2014 році, полковник ФСБ Ігор Гіркін (Стрєлков) заявив, що пішов на війну з Україною 14 жовтня.
У російському сегменті соцмереж активно вербували добровольців у загін, «у якому проходить службу перший командувач народним ополченням Донбасу Ігор Стрєлков». Так само на забезпечення цього загону закликали жертвувати гроші.
Проте 6 грудня Гіркін повідомив, що повертається до дружини, оскільки і третя його спроба потрапити на фронт виявилася невдалою.
За версією терориста, після написання заяви про добровільну мобілізацію до лав «ЗС ДНР» його було зараховано до складу мотострілецької бригади у званні рядового. Гіркіну начебто обіцяли залагодити всі формальності і направити «в N-ський батальйон N-ського стрілецького полку». Проте в кінці листопада він з’ясував, що зі списків батальйону його прізвище зникло в перший же день — а отже, весь цей час незаконно носив зброю і боєприпаси та перебував у «зоні проведення спецоперації». Однак командування приховувало це від нього, аби користуватися ім’ям Гіркіна, на яке нібито надходила суттєва матеріальна допомога (продовольство, спорядження, автотранспорт, кошти на ПММ тощо).
«Полковник ФСБ запевняє, що його обдурили, і він не знав, що з ним не підписали контракт і що його не можуть відправити на фронт, бо фактично його не мобілізували. Тобто полковник називав себе рядовим, і його не насторожувало те, що він не був оформлений і не отримав зарплати. Він узяв участь у рекламній акції, але у війні участі не брав і не міг узяти, оскільки нікуди його не оформили. Що ж, тепер можуть знову комусь здати Гіркіна в оренду, військовий злочинець піднімає до РФ великі касові збори», — прокоментував ситуацію відомий журналіст Юрій Бутусов.
Однак, навіть не виконавши заявленої місії, Гіркін вважає свою поїздку «безрезультатною, але не марною», оскільки вона дала йому багатий матеріал для висновків про хід війни.
Терорист зізнається, що позитивних вражень у нього не надто багато порівняно з негативними, і переважну більшість вражень і висновків він залишить при собі, щоб «не дискредитувати».
Стрєлков зазначає, що в основі всіх російських «наростаючих перемог» лежить глибока криза стратегічного планування.
«Простіше кажучи — війська воюють "за інерцією", не маючи ні найменшого уявлення про кінцеві стратегічні цілі поточної військової кампанії і лише здогадуючись про невиразні плани командування за такими грандіозно-безглуздими рухами, як будівництво абсолютно божевільної за марністю (але дико дорогою за вартістю) "Лінії Суровікіна".
Він підкреслює, що такі настрої у військах ведуть до апатії, а та своєю чергою до падіння бойового духу і виконання поставлених завдань «для галочки» й «абияк», без реальної зацікавленості в їх успішному результаті. Гіркін констатує, що в армії ЗС РФ (і в більш мотивованих «частинах ЗС Л/ДНР») панує апатія.
«Відсутність чіткої військово-політичної стратегії не дає змоги військовим розробити тактику, яка сприятиме її реалізації. А поки — "явочним порядком" — ЗС РФ готуються до затяжної позиційної війни, будуючи вздовж усього фронту довгострокові споруди в стилі "а-ля лінія Маннергейма" (на "лінію Мажино" не тягне)», — нарікає Стрєлков.
Він нагадує, що ще з 2014 року неодноразово повторював, що дотримання стратегії затяжної війни — самогубство для РФ (і її влади та еліт).
Гіркін розповідає, що ЗСУ не поспішаючи (і не зустрічаючи жодної протидії) реалізовує свої стратегічні завдання «за повної пасивності військової та політичної влади РФ» — а отже, нічого доброго найближчими тижнями на фронті росіянами чекати не слід.
Окрім того, терорист розчаровує свою аудиторію, пояснюючи, що Україна взимку не замерзне, не збунтується і не воюватиме гірше — навпаки.
«Солдати її, які вже повірили у свої сили в результаті осінніх перемог ЗСУ і перебувають на повному убезпеченні НАТО — лише зліше й наполегливіше боротимуться проти "москалів", помстячи за поневіряння, які змушені нести їхні родичі та близькі в тилу», — застерігає Стрєлков.
Також ми розповідали, що повторюють нацистів: росіяни залишили Одесу без води, як у 1941.
