День боротьби з опустелюванням: як Україні не втратити воду і родючі землі

Щороку 17 червня світ відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою. Цю дату Генеральна Асамблея ООН заснувала у 1994 році на честь ухвалення Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням. Її мета — привернути увагу до деградації земель, яка вже сьогодні загрожує продовольчій безпеці та добробуту мільярдів людей.

У 2026 році ООН акцентує увагу на пасовищах. Гасло кампанії — «Пасовища: Визнання. Повага. Відновлення» — покликане нагадати про їхню економічну, екологічну та культурну цінність. Пасовища займають понад половину поверхні суші планети, підтримують кругообіг води, сприяють збереженню біорізноманіття та забезпечують засобами до існування близько двох мільярдів людей. Водночас до половини пасовищ світу вже деградували або перебувають під загрозою зникнення.

Україна, на жаль, не є винятком із цієї тенденції. Ще 25 років тому пасовища були невід'ємною частиною українського ландшафту, тоді як нині дедалі важче знайти і самі пасовища, і худобу на них.

Що таке опустелювання і чому воно виникає

Назва «опустелювання» дещо вводить в оману, адже не йдеться про буквальне перетворення родючих земель на піщані пустелі. Насамперед мається на увазі деградація ґрунтів, коли вони поступово втрачають здатність утримувати вологу, підтримувати рослинність і забезпечувати стабільні врожаї.

Причиною опустелювання у світі стає поєднання кліматичних змін та діяльності людини. До основних факторів належать вирубування лісів, надмірний випас худоби, інтенсивне землеробство, знищення захисних лісосмуг, нераціональне використання водних ресурсів, тривалі посухи та підвищення температури.

Деградація ґрунтів безпосередньо загрожує продовольчій безпеці та сталому розвитку, а тому проблема давно перестала бути викликом лише для посушливих регіонів інших континентів.

Україна в зоні ризику

Україна також належить до країн, які відчувають наслідки зміни клімату. Особливо вразливими є південні та південно-східні регіони.

За даними Держекоінспекції Південно-Західного округу, Одеська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області дедалі більше потерпають від процесів опустелювання. Колись родючі степи поступово втрачають вологу, зелені насадження та природну стійкість до кліматичних коливань.

Після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році значна частина півдня країни втратила доступ до зрошення. Землі, які десятиліттями отримували воду, почали швидко висихати, а супутникові знімки району Олешківських пісків фіксують збільшення площ сипучих пісків і деградацію ґрунтів.

На півдні Одещини, особливо в Бессарабії, пилові бурі стали звичним явищем.

Війна посилює екологічну кризу

Проблема деградації земель була актуальною для України й десять років тому, однак повномасштабне вторгнення Росії значно її загострило.

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, станом на 2025 рік понад 1,1 млн квадратних метрів ґрунтів забруднені хімічними речовинами, понад 23 млн квадратних метрів земель засмічені уламками боєприпасів, 52 тисячі гектарів сільськогосподарських угідь залишаються замінованими, а близько 69 мільйонів дерев та інших рослин знищено.

Крім того, пожежі, залишки військової техніки, нафтопродукти та руйнування промислових об'єктів погіршують стан ґрунтів і посилюють кліматичну кризу.

Весняне водопілля зникло, а маловоддя стало новою нормою

Зміна клімату вже вплинула на гідрологічний режим українських річок. За словами начальника відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру Іллі Перевозчикова, протягом останніх щонайменше п'яти років на більшості річок фактично відсутнє традиційне весняне водопілля.

«Раніше весняне водопілля було природним механізмом оновлення. Воно очищувало річки, збільшувало їхню водність і сприяло поповненню запасів ґрунтових вод. Його відсутність безпосередньо впливає на загальний обсяг водних ресурсів країни», — пояснює фахівець.

«Головною проблемою української гідрології сьогодні є маловоддя, або гідрологічна посуха. Починаючи з 2020 року ця проблема стала надзвичайно гострою», — зазначає експерт. На його думку, системи управління водними ресурсами потребують адаптації до нових кліматичних реалій.

Зневоднення — питання часу

Керівниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко застерігає: катастрофічної нестачі води в Україні поки немає, однак тенденції викликають занепокоєння.

«Поки що говорити про водну катастрофу зарано, але зневоднення — це питання часу. Ми вже бачимо, що в окремих регіонах за останні десять років річна кількість опадів зменшилася на 10–15 %. Посушливість клімату й надалі посилюватиметься», — застерігає експертка.

на думку фахівців, саме дефіцит вологи, а не нестача тепла, стає головним обмежувальним фактором для сільського господарства.

«Якщо раніше основним обмежувальним фактором для багатьох культур було тепло, то сьогодні таким фактором стає волога, особливо в період цвітіння та наливу зерна», — пояснює Тетяна Адаменко.

Як зміна клімату змінює українське сільське господарство

На думку фахівчині, найближчими десятиліттями основою українського землеробства залишатимуться озимі зернові культури.

«Озима пшениця, жито та ячмінь мають найдовший період вегетації. Вони сіються восени, а навесні відновлюють ріст, що дозволяє частково уникнути весняних посух», — пояснює Адаменко. — Натомість ярі культури дедалі частіше потерпають від нестачі вологи».

Водночас глобальне потепління відкрило нові можливості для соняшнику та кукурудзи. Якщо раніше вони були характерними переважно для південних областей, то нині успішно вирощуються на заході та півночі країни.

«Ще кілька десятиліть тому на заході соняшник часто не визрівав через нестачу тепла. Сьогодні таких проблем уже немає. Більше того, у деяких регіонах урожайність соняшнику в півтора раза перевищує показники Херсонщини чи Миколаївщини», — зазначає експертка.

Схожі процеси відбуваються і з кукурудзою. За словами Тетяни Адаменко, агрокліматичні умови Волині, Полісся та Прикарпаття нині нагадують ті, що були характерні для центральних областей України 20–30 років тому.

Водночас банани в Україні, попри потепління, навряд чи з'являться. «Для субтропічних культур важливе не лише тепло, а й достатня вологість та відсутність холодного періоду. Тому банани в Україні навряд чи з'являться, а от виноград, полуниця та багато інших культур уже почуваються значно комфортніше», — говорить Тетяна Адаменко.

Як запобігти опустелюванню

Фахівці наголошують, що зупинити деградацію земель можливо лише завдяки комплексним заходам. Серед них — відновлення лісосмуг і рослинного покриву, раціональне використання водних ресурсів, крапельне зрошення, науково обґрунтовані сівозміни, консервація деградованих земель та впровадження ґрунтозахисних технологій.

В умовах загострення екологічної ситуації охорона земель і водних ресурсів має стати одним із пріоритетів державної політики.

Адже, як попереджають фахівці, головний виклик для України в найближчі десятиліття — не дефіцит тепла, а дефіцит води. Саме доступ до водних ресурсів і здатність зберегти родючість ґрунтів значною мірою визначатимуть майбутнє українського сільського господарства та продовольчу безпеку країни.

У світі дедалі частіше відмовляються від застарілих гідротехнічних споруд, відновлюючи природний перебіг річок. Це дозволяє покращити стан екосистем і відновити заплави.

Проте не можна стверджувати, що відмова від будь-яких дамб автоматично допоможе боротися з опустелюванням. Для багатьох регіонів водосховища є джерелом питної води та основою систем зрошення.

Тому кожне рішення має прийматися окремо, з урахуванням екологічних, гідрологічних та соціально-економічних наслідків.

Що може зробити кожен із нас

Хоча опустелювання здається проблемою планетарного масштабу, окремі люди також можуть зробити свій внесок у збереження земель і водних ресурсів.

Бережливо використовувати воду - встановлювати водозберігаючі насадки на крани; не витрачати зайву воду в побуті; збирати дощову воду для поливу саду чи городу; використовувати крапельне зрошення на присадибних ділянках.

Дбати про ґрунт. А це означає - не спалювати суху траву та рослинні залишки; використовувати компост замість надмірної кількості мінеральних добрив; мульчувати ґрунт, щоб зменшити випаровування вологи; висаджувати дерева й кущі, які затримують вологу та захищають землю від ерозії.

Зменшувати вплив на довкілля, сортуючи відходи, підтримувати природоохоронні ініціативи та екологічні організації, долучатися до висадження дерев і відновлення зелених зон.

Не розорювати степові ділянки, не вирубувати дерева та лісосмуги; дбайливо ставитися до пасовищ та прибережних смуг.

Що може зробити держава

Фахівці наголошують, що без системних рішень зупинити деградацію земель неможливо.

За останні десятиліття Україна втратила значну частину захисних насаджень, які стримували ерозію та зберігали вологу. Їхнє відновлення могло б суттєво підвищити стійкість сільського господарства до посух.

Зміни клімату вимагають перегляду правил експлуатації водосховищ, будівництва сучасних систем зрошення та відновлення природних заплав річок.

Захищати ґрунти, а це значить впровадження науково обґрунтованих сівозмін, боротьбу з ерозією, консервацію деградованих земель, підтримку ґрунтозахисних технологій, зменшення надмірного розорювання.

Відновлювати пасовища та степи. Розміновувати та відновлювати постраждалі від війни території, адже без очищення земель від вибухонебезпечних предметів та рекультивації забруднених ґрунтів повернути їх до нормального використання буде неможливо.

Адаптувати сільське господарство до нових кліматичних умов. Потрібні державні програми підтримки водозберігаючих технологій, розвиток агрострахування, впровадження посухостійких культур і підтримка фермерів у переході до більш стійких методів господарювання.

Боротьба з опустелюванням — це не лише питання екології. Йдеться про майбутню продовольчу безпеку, доступ до води та здатність країни адаптуватися до змін клімату. І хоча окрема людина не може змінити глобальні процеси, поєднання відповідальної поведінки громадян і продуманої державної політики здатне суттєво уповільнити деградацію земель і допомогти зберегти родючість українських ґрунтів для наступних поколінь.

Більше новин читайте на GreenPost.