Чому українці бояться донорства органів та трансплантації

Більшість українців ще не готова до розвитку системи трансплантацій через забобони та надумані страхи. До такого висновку дійшли журналісти, волонтери та медичні експерти 19 березня в ефірі політичного ток-шоу "Свобода слова Савіка Шустера". 

У студії провідні хірурги. трансплантологи та активісти зібралися, аби обговорити майбутнє української трансплантології. Під час дискусії дійшли однозначного висновку: українці ще досі бояться ставати донорами через малу проінформованість про цей процес. Найбільші наші жахи - це міф про вкрадених на органи дітей та вирізані органи у ще живої людини.

"Органи для трансплантації забирають не у трупа. Має бути серцебиття й тіло підтримують у живому стані. Ніхто людину не знеболює, а просто вводять паралізатор, щоб не тріпалася, коли у живої будуть вирізати органи. Родичам можуть повідомити, що людина вже не жилець, а її ще можна було врятувати. Замість цього живцем розібрали на органи. От і думайте", - написав Ігор у коментарі до посту МОЗ у Facebook.

Заступниця голови Комітету ВР України з питань здоров'я нації Оксана Дмитрієва одразу в студії розвінчала цей міф. Адже електронна система, до якої вносять інформацію про всіх реципієнтів (людей, які потребують донорських органів) та донорів (людей, які висловили письмову згоду на використання своїх органів після смерті), самостійно підбирає пару людей. Один у цій парі свої органи віддасть посмертно, інший - отримає з пересадкою шанс на здорове життя. Людський фактор тут не діє. Й підібрати конкретному пацієнту конкретний орган "на замовлення" неможливо. 

Своє слово сказав і президент Асоціації анестезіологів України Сергій Дубров. Він зазначив, що в Україні для констатації смерті мозку користуються чіткими міжнародними критеріями. Помилки бути не може. І тим паче всебічна неврологічна діагностика здатна виявити міорелаксанти в тілі людини (паралізуючі речовини), якщо такі були введені в організм. А, отже, покласти на стіл трансплантолога живу людину неможливо. 

Дубров додав, що усі пацієнти. у яких консиліум підтвердив діагноз "смерть мозку" перебували в вегетативному стані (коли серце ще насичувало інші органи кров'ю та киснем і не відбувалися процеси розпаду й тління) не більше 5 діб. Далі наставала черга незворотних змін. 

Ще більше забобонів про трансплантацію вислухали журналісти політичного ток-шоу, які вийшли з опитуванням на вулиці Києва.

"Як це можна? Бог створив людину з двома почками. А тут треба взяти й одну відрізати".

"Це незаконна торгівля людськими органами. Коли людина потрапляє в ДТП, то задача медицини вже не спасти людину, а спасти орган. Це медичний бізнес".

"По факту - це продаж органів. Я переживаю, щоб у нас не стали пропадати люди", - бідкаються кияни.

Однак, директор Інституту серця Борис Тодуров дав оптимістичний прогноз. За словами лікаря, 20 років тому, коли в Україні людині вперше пересадили донорське серце, трансплантацію підтримували тільки 10% населення. Зараз ці показники на рівні 60%. 

Голова ГО «Всеукраїнська платформа донорства iDonor» Ірина Заславець зіткнулася з іще гіршою ситуацією. Їй вночі зателефонувала людина з вимогою негайно допомогти продати печінку. І назвала конкретну цифру. Як з'ясувалося пізніше, ці гроші - це сума, яку перераховує МОЗ на рахунок клініки, де будуть проводити трансплантацію. Вона покриває витрати на медикаменти та працю лікарів. Але сам донорський орган є безплатним. Однак люди через малообізнаність перекручують інформацію та несвідомо розповсюджують фейки. 

Ще один страх українців - це те, що люди зі статками будуть замовляти по прайсу органи для пересадки. А донорами стануть бідні українці. Ті, які готові будуть продати свої органи за життя чи взагалі стануть жертвами "чорних трансплантологів" через соціальну незахищеність.

Також українці традиційно побоюються за життя дітей і підлітків. У соцмережах у батьківських групах цілком серйозно обговорюють фейк про чорну автівку з тонованими вікнами, яка їздить Києвом та викрадає школярів "на органи".

Як ми писали раніше, днями у Запоріжжі донорські органи від померлого чоловіка пересадили одразу чотирьом пацієнтам, які б могли не вижити без трансплантації. Кадри з оперблоку, де відбувалися операції, показали в ефірі.