У Болгарії несподівано заявили про відмову продавати Україні два ядерні реактори російського виробництва, які планували використовувати для добудови на енергоблоках №3 та №4 Хмельницької атомної електростанції (ХАЕС). Deutsche Welle з’ясовувала можливі причини такого рішення.
Відмову продавати реактори озвучив віце-прем'єр Болгарії Атанас Зафіров, аргументувавши таке рішення необхідністю розвитку атомної енергетики у Болгарії через глобальне зростання цін на електроенергію.
«Болгарія має як інфраструктуру, так і експертизу для розвитку цього сектора національними силами, а продаж реакторів був би серйозною помилкою», — заявив він.
Зафіров додав, що це колективне рішення правлячої коаліції. Однак остаточно його ще має ухвалити парламент країни. Ймовірно, саме тому міністерство енергетики України заявило, що поки що «не отримувало офіційної позиції уряду Болгарії з цього питання».
«Відповідно, будь-які коментарі є передчасними», — повідомили виданню у відомстві, додавши, що «Україна зацікавлена в придбанні обладнання для добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС».
Раніше в Міненерго України наполягали: будівництво на Хмельницькій АЕС необхідно, щоб компенсувати втрату потужностей через окупацію Запорізької АЕС росіянами, а закупити реактори у Болгарії «буде в рази дешевшим і швидшим, ніж будь-яке будівництво АЕС з нуля», оскільки блоки ХАЕС проектувалися саме під реактори ВЕ0. Володимир Зеленський також неодноразово підтримував добудову ХАЕС і закупівлю енергоблоків у Болгарії.
Україна та Болгарія ще з 2023 року вели переговори щодо купівлі двох реакторів ВВЕР-1000, які «Росатом» поставив для болгарської АЕС «Белене». Її будівництво у 1990 р. було припинено. Влітку 2023 болгарський парламент дав дозвіл на продаж реакторів, встановивши крайній термін — 13 березня 2025 р. Проте жодних офіційних документів досі не було підписано.
Український експерт з ядерної енергетики Ольга Кошарна припускає, що продаж не відбувся через зміну урядової коаліції у Болгарії після виборів у жовтні 2024 року.
«Весь минулий рік болгарська опозиція була проти рішення попереднього уряду Болгарії про продаж цих реакторів. Показово, що коли делегація "Енергоатому" у травні 2024 року була в Болгарії, щоб оглянути стан обладнання, то там були протести», — каже вона.
Такої думки дотримується голова енергетичного комітету Верховної Ради України Андрій Герус.
«У болгарській коаліції є соціалісти. Вони мають досить проросійські погляди. Думаю, їхня позиція вплинула на ситуацію. Цей віце-прем'єр також від соціалістів», — пояснює він.
Своєю чергою, перший заступник голови комітету Верховної ради з питань енергетики Олексій Кучеренко вважає, що заявами Зафірова про небажання продавати реактори, Болгарія грає на підвищення ціни.
«У мене є таке відчуття, що вони зрозуміли, що це нормальний товар. І що це вже не 600 млн доларів, а 700 умовно. Тому вони торгуються. Нормально це чи ні? У принципі, у світі всі торгуються», — сказав він.
Тим часом лідер найбільшої в парламенті Болгарії партії ГЄРБ («Громадяни за європейський розвиток Болгарії») Бойко Борисов заявив, що країна має спробувати використати два реактори для реалізації проекту будівництва центрів обробки даних разом із США та Великою Британією, перш ніж домовлятися про їх продаж Україні.
«Я хочу щось зробити з англійцями, з американцями, це буде щось значне. Якщо вийде, то вийде. Якщо ні — ми їх продаємо», — заявив він.
Борисов пояснив, що «представники трьох найбільших міжнародних фондів», які мають великий інтерес до будівництва центрів обробки даних, зв'язалися з Болгарією та попросили почекати з рішенням продати Україні реактори та спочатку «поговорити з президентом США Дональдом Трампом». За його словами, делегації зі США вже прибули до Болгарії, щоб подивитися на реактори, а про їхній нібито ідеальний стан свідчить зацікавленість України.
Під енергоблоки №3 та №4, які, за даними державної компанії «Енергоатом», завершено на 80 і 25 % відповідно, планувався лише такий тип реакторів, як у Болгарії, зазначає експерт з енергетичних питань, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. «Оскільки їх купувати у Росії, зрозуміло, ми не будемо, то єдиним варіантом була Болгарія. Інших джерел таких реакторів немає. Тому доведеться або будувати з нуля, або перебудовувати існуючу конструкцію повністю. Ціна буде набагато вищою», — пояснює він. Наразі ціни на будівництво з нуля одного енергоблоку коливаються від 7 до 11 млрд доларів, додає Харченко.
Втім, вартість добудови із болгарськими енергоблоками також невідома, оскільки немає оновленого техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), зазначає Кошарна.
«Попереднє ТЕО, розраховане у 2017 році, закладало вартість будівництва понад 76 млрд грн. Зараз ця сума, очевидно, інша. Мінімум 200 млрд грн», — зазначає вона. Антикорупційний комітет Верховної Ради раніше наголошував на відсутності аналізу можливості використання інших типів реакторів для будівництва енергоблоків. З іншого боку, закупівлю цих реакторів неодноразово критикували експерти через те, що Болгарія не має всіх комплектуючих до них.
Тому рішення Болгарії не продавати реактори є позитивним для України, вважає Кошарна.
«Я сподівалася на це, коли читала про політичні баталії у Болгарії», — каже вона. Наразі не час будувати атомну генерацію, додає експерт.
«За даними "Укренерго", Україна має дефіцит балансуючих потужностей після того, як розбомбили всі теплові електростанції. Тому потрібно насамперед розвивати газову генерацію та накопичувальні потужності, які мають підключатися тільки до пікового споживання — ранкові та вечірні години», — каже вона.
Після війни, додає Кошарна, на ХАЕС варто будувати з нуля п'ятий та шостий реактори за технологією, наприклад, американської компанії Westinghouse.
«Це буде краще, ніж добудовувати болгарські реактори без генерального підрядника — виробника, яким є "Росатом"», — каже вона.
А найкращим варіантом, на думку Кошарної, було б будівництво малих реакторів замість великих енергоблоків.
«Наприклад, Канада з 10 квітня видала ліцензії на будівництво малого реактора, виведення в експлуатацію якого заплановано у 2029 р. Зараз у світі такий тренд. По-перше, такі реактори сучасніші, вони враховують останні досягнення науки, техніки. Ми маємо час подивитися, як у Канаді запрацює цей реактор», — каже вона.
Також, за словами Кошарної, малі реактори дешевші і маневреніші, вони мають кращі системи захисту.
«Ті, що планували видобувати, розроблені ще у 70-х роках», — додає експерт.
Тимчасом Харченко не готовий відповісти на питання про те, чи варто добудовувати ХАЕС.
«Рішення має бути ухвалене на підставі енергетичної стратегії, якій присвоєно гриф "Для службового користування". Тому ознайомитися з нею я не можу», — констатує він.
Більше новин читайте на GreenPost.